Пристрасті по Ані Лорак.

Щодо всіх цих колотнеч на тему концертів Ані Лорак у мене, наприклад, одні запитання. Чому держава ніяк не відреагувало на не патріотичне поведінку Ані Лорак? Чому активісти зривають саме концерти, а, наприклад, не звукозапис, або ще якісь заходи в яких бере участь Ані Лорак? Чому під час заворушень на її концерті в Одесі, і не тільки, страждали її прихильники? Навіщо актвісти тягали металеві загородження, вони теж належать Ані Лорак? Та й загалом, якось все незрозуміло і місцями аж надто агресивно.

Ферґюсон 2014: похибка американського світу.

Я давно хотів написати про безлад в Ферґюсоні. Я переконаний, що всі ці заворушення, весь цей соціальний вибух пов'язаний з похибкою американського світу. Чому?  Ось, дивіться, де логіка у хлопців, які призначають білого поліцейського в афро-американський район / місто? Хотіли показати, як у вас все політкорекетно і що білі можуть дивитися за порядком у афро-американців - ось вам і відповідь! А, знаєте, звинувачення в расизмі тут цілком обґрунтовані. Хлопчину ж саме застрелили, не "жорстко прийняли", а саме застрелили. Чому поліція не розібралася і відразу зробила постріл? Про яку самооборону з боку поліції може йтися, якщо хлопчина не атакував і був беззбройним?

Про безробіття в Україні.

Кілька років тому я казав, що в Україні немає безробіття, а є дрібнооплаття. Зараз же ж я дещо змінив свою думку. Роботи насправді повно, але майже вся вона: 1) торгівля (особливо "впарювання" чогось) 2) важка і низькокваліфікована ручна праця. 3) сфера обов'язкових послуг (перукарі, маршрутники таке). Питання просте, а куди ж податися інтелігентові? Виходить, що в цій країні вища освіта не так-то й уже потрібна?

Євробачення 2015 буде без України.

 

Євробачення 2015 буде без України. Вони послалися на складний стан речей в країні, брак коштів і відмову багатьох артистів від участі в національному відборі. Чи правильно це? Я вважаю, що - ні! Про Україну і так вже майже не пишуть чогось доброго, а іноземні артисти скасовують свої концерти тут, так і наші ще відмовляються від останньої, в цьому році, можливості показати себе не тільки країною дикої, молодої демократії, економічного колапсу і війни... Чому у нас так не люблять створювати собі образ? Звідки така пасивна медіа позиція?

Ґотична мода (Gothic Fashion) і ґотичний образ.

Ґотична мода, як і будь-яка інша мода - це щось, що постійно розвивається, шукає нові форми і прояви, експериментує з сполучуваністю на перший погляд непоєднуваних елементів. Головна мета ґотичної моди - гранична новизна, епатаж, поруйнування стереотипів, враховуючи і субкультурні.

Ґотичний образ - це, за можливістю, унікальний, переважно парадний, образ представника ґотичної субкультури. Тобто цей образ може бути зовсім немодним і неновим, відносно не епатуючим, але він максимально відображає особистість певного ґота. Отже, ґотік фешн - це щось футуристичне, в той час як ґотичний образ, в більшості випадків, щось традиційне. Ґотичний образ відрізняється від простого зовнішнього образу людини тим, що тонко враховує індивідуальне розуміння концепції ґотичної субкультури.

Окремо варто відзначити, що ґотична мода, хоч і походить з середовища ґотичної субкультури, але, найчастіше виходить далеко за межі ґотичної субкультури, тоді як ґотичний образ поза ґотичної субкультури, існує переважно тільки в творах мистецтва, найчастіше в художній фотографії та кінематографі.

Неформалізм і субкультури.

Здавалося б, навіщо розділяти неформалізм (нонконформізм) і субкультури? Насправді це варто і треба робити. Неформалізм набагато ширше за субкультури, може бути простим невизнаним або напів визнаним новаторством в чомусь суто формальному. Неформалізм набагато ширше за субкультури і може мати, як субкультурні, так і несубкультурні форми.

 

Власне субкультури - явище дуже велике і цікаве. Головний парадокс субкультур в тому, що, незважаючи на свій частковий антагонізм, всі вони однаково утворюють деякий загальний простір, який нагадує систему сполучених посудин. Субкультурник може змінювати, як підтипи і типи представника однієї субкультури, так і переходити з субкультури до субкультури. Субкультури постійно впливають одна на одну.

 

Неформалізм і субкультури - це далеко не завжди добре. Те, що Ви не такий, як усі геть не значить, що Ви краще - це найпростіша критика неформалізма. Найпростіша ж критика субкультур полягає в тому, що деякі субкультури, такі як субкультура скінхедів і субкультура гопників містять низку екстремістських ідей, які іноді шкодять і особистості і суспільству. Тобто власне неформалізм не краще і не гірше за формалізм, він просто інший. Він пропонує певну альтернативу.

Важливість самокритики.

В дитинстві я часто думав, а чому одні люди розвиваються все життя, а інші - ні? Виявляється, все просто! Ґрунт для продовження розвитку - самокритика. Так, якщо людина розуміє, що вона не ідеальна і в чому саме, то вона змінює себе далі. На жаль, більшість людей ігнорують той факт, що досконалість не має меж. Більшість людей не бачать сенсу в постійному зростанні. Це через те, що вони втрачають самокритику.

Концерти в Україні періоду АТО.

Росіяни та інші іноземці питають мене про те, що зараз з концертами в Україні? Більшість закордонних зірок скасували свої концерти в Україні, скасовані і багато фестивалів. Але, концерти все одно відбуваються, більш того істотно подешевшали квитки на них. Люди ходять на концерти рідше, але в залах уже немає випадкових людей. Всі добре знають, куди вони йдуть. Люди почали активніше відкривати для себе місцеві таланти.

Апогей кризи кінематографа.

За останні 34 роки відбулося остаточне розділення масового і елітного кінематографа. На мою скромну думку, років 9-10 тому настав етап найглибшого занепаду сучасного кінематографа. Що дає мені право стверджувати це? За кілька останніх років майже всі масові фільми - або екранізації чогось, або рімейки, або геть сірі і нічим не пам'ятні стрічки. Концептуальне ж кіно (елітне) стало добіса «клинити» в бік усього периферійного, маловажливого, незначущих деталей, основний пошук ідей наче ігноровано.

Піратство вбиває масове кіно, піратство суттєво занижує прибуток від показів. Зацикленість на сфері фестивалів вбиває концептуальне кіно. Тобто і перший, і другий вид кіно чітко деградує і  це має дуже сумний вигляд.

Так, до слова, зовсім неясно чи конкурує традиційний кінематограф з Інтернет сервісами, кшталту Ютюб і Вімео і, якщо так, то яким чином? Чи не почали люди більше дивитися саме кліпи, а не великі відео? Може криза кінематографу, якраз і пов'язана не стільки з піратством і закритістю деяких кіноспільнот, скільки з цією самою, поки що маловивченою, конкуренцією?

Субкультурні позери.

Навіть, якщо Ви - людина далека від світу субкультур, то Ви все одно десь чули про несправжніх рокерів, металістів, панків... В субкультурах таких несправжніх називають позерами. Ці люди не субкультуники, а ті, хто наслідує субкультурників. Як будь-які наслідувачі вони мають жалюгідний вигляд і найчастіше дуже нечітко уявляють собі те, що вони власне наслідують.

Звідки ж вони беруться, і який сенс для них наслідувати? Коли діти стають підлітками, вони, найчастіше, віддаляються від своїх найзвичайніших батьків в бік чогось незвичайного, одним з варіантів такого незвичайного є субкультури. Здавалося б, в субкультуру так приходить і більшість субкультурників. Так, але, субкультурники відрізняються від позерів тим, що вони розвиваються в субкультурі та розвивають субкультуру, а позери тільки копіюють субкультурників і субкультурну моду.

Позери завжди поводяться, як діти, які поводяться, як дорослі. Позерам нецікаво вивчати історію, сутність і цінності субкультури. Вони дивляться на власне субкультурників і намагаються копіювати їх в струмені свого розуміння того, як мають поводитись субкультурники. Позери полюбляють не субкультуру і субкультурників, а своє уявлення про них, свій міт про них. Чи треба детальніше пояснювати, чому позери не мають рації та чому їх зневажають в будь-якій субкультурі?

Про поганий бік ентузіазму.

Здається, що ентузіазм - це завжди добре і схвально. Але, насправді не все так добре. Найчастіше ентузіасти хочуть щось розламати або когось образити. Поганий бік ентузіазму ... Чому люди не «випускають пару» в дозволених місцях і законними методами? Чого не вистачає більше: розуму чи совісті?

Нудні люди.

  Я досить часто бачусь з людьми у яких хобі - це їхнє приватне життя. Ні, я не те щоб заперечую те, що домашнім господарством треба займатися, але замикатися на ньому після роботи - це занадто. До речі, наявність дітей чудово сприяє тому, що люди стають «робота-дім», стають жахливо нудними. Але, мене, мабуть, вражає навіть не це, а те, що всі ці люди мали таланти й інтереси. Куди все це поділося?

Головна перевага дотримання режиму дня.

У чому полягає головна перевага дотримання режиму дня? Ви можете багато працювати, тоді, коли більшість ще спить і при цьому відмінно себе почувати. Режим особливо важливий, якщо Ви працюєте інтелектуально. Натхнення дуже рідко відвідує утомлених, а особливо рідко перевтомлених і виснажених людей. Адже саме інтелектуальна робота без натхнення – це, як політ без крил. Тому режим дня вкрай важливий і тут нічого з цим не зробиш.

Невеселе нагадування від Мейл.ру.

Сьогодні одному моєму знайомому могло бути 37. Про це радісно повідомляє Мейл.ру. Але, йому могло бути ... Життя - штука непередбачувана, тому кожен день треба робити не тільки те, що ти маєш робити, але і те, що ти любиш. Жоден не знає, коли «годинник зупиняться». Цей мій знайомий теж не знав. Шкода його, він був сонячною, життєрадісною людиною не те, що більшість. Хай земля буде йому пухом ...

Nulla dies sine linea !!!

І всеж я наважився писати в свої основні блоґи кожного дня (остаточно це вирішив). Nulla dies sine linea !!! Не можна втрачати свій журналістський клас, та й я ж дуже полюбляю блоґінґ, що є, то є. Чи будуть мої дописи надто нудними або побутовими? Буду намагатися, щоб не були. Чи буду я писати великі пости? В свій окремий блог буду, а в ті, що на блоґ-платформах не буду, тому що там будуть нотатки. Дякую за увагу і бажаю Вам приємного читання моїх блоґів!

Незалежних ЗМІ не існує.

Незалежної журналістики не існує. Проблема не в тому, що всі журналісти - негідники, і тільки й думають, кому ж запродатися. Проблема в тому, що журналістика вже давно припинила бути навіть самоокупною, вона вже давно збиткова і чим інтелектуальнішим є продукт, тим більша збитковість ЗМІ.

 

Після того, як класичні ЗМІ втратили свою монополію на інформування, результат їх праці жахливо знецінився. Сьогодні занадто багато цінної і важковидобуваної інформації люди отримують безкоштовно.

 

За таких умов, ясна річ, що ЗМІ шукає покровителя - це або явний господар, або господар прихований або аудиторія, яка "зкидається" на це ЗМІ, але вимагає, щоб танцювали саме під її дудку. Оттож коли наступного разу волатимете про продажні ЗМІ, згадайте, що ті ЗМІ, яким вірите Ви не менш продажі за ті, яких Ви критикуєте ...

Незабаром Геловін...

Незабаром Геловін... І цього року він зовсім не такий, як зазвичай. Він, як і багато інших свят, відійшов на другий план. Війна, політика і дедалі гірші умови життя зробили Україну геть іншою. Це як і раніше моя країна, моя улюблена Батьківщина, але вона вже зовсім не така, яка була навіть до війни. Мені починає здаватися, що Україна прожила за 2013 і ті місяці, що минули в 2014 році - ціле життя. На жаль, назвати це життя щасливим - важко. Залишається сподіватися тільки на добрий фінал всіх цих буремних днин.

Найпростіший тест на те, а чи бидло Ви, а чи ні.

Найпростіший тест на те, а чи бидло Ви, а чи ні відбувається кожного деня, коли Ви зустрічаєте людей із галузі обслуговування. Якщо Ви кричите на водія маршрутки, продавчину в кіоску чи вуличного промоутера, то ви 100% бидло, не майте щонайменшого сумніву про це.

 

Ви просто не розумієте, що цим людям не так пощастило з роботою як Вам. Ви не розумієте, що бути в нормальному настрої і не відповідати Вам таким самим хамством - це, в ідеалі, теж частина їхньої роботи. Так що, цур на Вас, якщо Ви кричите на них, то Ви взагалі ні біса не розумієте. Терміново придбайте собі підручник з етики!

Американські ТБ велети втрачають позиції.

За інформацією досліджень компанії Nielsen про зміни популярності 40 провідних телеканалів США від телевізійників пішли 3,2 млн. передплатників, а це 3% від усієї аудиторії! Найбільше втратили найдорожчі TNT і ESPN - їх втрата 5% аудиторії для кожного.

 

Однією з найвагоміших причин зменшення аудиторії називають збільшення кількості «обрізувачів кабелю» - нового типу особливо хитрих клієнтів, які замінили кабель та супутник на куди більше дешеві ресурси онлайн-відео (наприклад: Netflix і Hulu).

 

Гравці ринку вважають, що істотна кількість передплатників платного ТБ, надають перевагу економ пакетам, в які не входять такі топові канали, як скажімо TNT, CNN або Discovery Channel.

 

За іншою гіпотезою гравців ринку проблема втрати аудиторії безпосередньо пов'язана з тим, що телеканали занадто завзято стали робити контент для Інтернету, де є відтепер можливість платити менше майже за теж саме.

 

Можна зробити висновок, що кабельне та стільникове телебачення активно втрачають свій унікальний статус монополістів. Вони поступово програють Інтернету через свою дорожнечу, негнучкості і невдалі комплектації. Інтернет все ж поступово стає головним конкурентом не тільки музичної, а й кіно-і теле-індустрії.

Телебачення, радіо та Інтернет загнали літературу.

Телебачення, радіо та Інтернет загнали літературу. Справа в тому, що вбити літературу неможливо, але, зробити її чимось маргінальним - не тільки можливо, а й реально. Спробуйте згадати хоча б 10 культових літераторів останніх 5-ти років! Проблеми з цим? Можете згадати тільки двох-трьох? Отож, Ви напевно згадайте нову музику, нові фільми, нові серіали, якісь кумедні малюночки, а книги - ні. Чому?

 

Література остаточно стала непопулярною. Бестселери, безумовно, є, деякі, дуже рідкісні, книги все ще мають гучний світовий успіх, але культура масового читання безповоротно йде.

 

Світ став переважно аудіо-візуальним в найпримітивніших формах. Починаючи з плакатів і карт з оголеними жінками і закінчуючи максимально реалістичними сучасними комп'ютерними іграми, де майже все пояснюється дією, або зміною картинки.

 

Якщо Ви поміркуєте про найпростіший пост Вконтакті, то побачите, що найголовніший його елемент, найчастіше - це картинка, а текст і музика найчастіше лише підсилюють ефект від картинки. В постах з відеозаписами, в більшості випадків, текст - служник відео, а не навпаки. На телебаченні, відносно до відео, текст теж виключно службовий і його майже завжди - мінімум. Тобто навіть підсвідомо нас вчать більше сприймати картинку, аніж текст.

 

А зараз, давайте порівняємо великий наклад у 20 000, 40 000 або навіть 100 000 примірників якоїсь книги з аудиторією радіостанції, телеканалу, добре зробленого і регулярно, професійно оновлюваного Інтернет сайту ... Як ми бачимо навіть, дуже на любителя - аудіо формат і той переміг літературу, тому що, коли людина читає - вона напружується, а коли слухає - розслабляється, тобто така форма отримання інформації виявилася простіше і доступніше читання.

Тухла осінь.

На вулиці якісь мутні напівдощі. Мерзенна, напівхолодна, сира погода. Люди або злі, або на своїй хвилі. Нічого цікавого не відбувається. Робота, принаймні саме зараз, нудна і одноманітна. Навколо сама"тухлятина". Фе.

Нежить та шашлик.

Після чотирьох днів самітництва, які були викликані раптовою застудою, друзі вирішили мене провітрити і покликали мене з собою в село. Всі мої заперечення, мовляв у мене ще досі нежить, тощо, були відкинуті. Тобто я мав їхати з ними в будь-якому разі. Назагал добре. В результаті вони виявилися правими, там було де грітися. Працювати я, цього разу, геть не працював, а смажив всім шашлик, для них  з м'яса і курки, а для себе з риби. Шашлики всім сподобалися. Я чудово провів час, а наступного разу в два рази більше працюватиму разом з ними.

Кумедна критика субкультур.

Найчастіше критика субкультур настільки тупа, що її навіть не варто спростовувати. Вона сама себе дискредитує. Однак іноді бувають випадки, коли критик намагається здатись інтелектуалом і стверджує щось на кшталт: “Субкультури. Коли багато людей однаково не такі, як усі” або ж “Субкультури - не спосіб виділення з натовпу, а лише перекочування до стада трохи меншого”. Найсмішніше те, що такі твердження - універсальні формули, куди можна, замість слова “субкультура”, підставити все, що завгодно.

 

Не вірите? Давайте спробуємо! В'язання хрестиком. Коли багато людей однаково не такі, як усі. Ходіння в школу. Коли багато людей однаково не такі, як усі. Гарно одягатися. Коли багато людей однаково не такі, як усі. Й друга формула. Рибалення з друзяками - не спосіб виділення з натовпу, а лише перекочування до стада трохи меншого! Закривання огірків - не спосіб виділення з натовпу, а лише перекочування до стада трохи меншого. Купування пряників - не спосіб виділення з натовпу, а лише перекочування до стада трохи меншого. Кумедно, правда? )))

Працюєш внікуди?

Часом складається враження, що працюєш внікуди, особливо це стосується журналістики, блоґінґу, письменництва. Але, потім з тобою контактують геть незнайомі люди, які, як виявляється, не тільки читають, а й високо поціновують те, що ти пишеш. Це дуже приємно і дуже надихає.

Назагал, мені завжди здавалися пафосом слова музик про те, що вони ладні грати навіть для однієї людини, якщо вона хоче їх слухати, а тепер розумію, що вони мають рацію. Головне, що тебе слухають і ти потрібен, я дуже радий з того, що у мене більше ніж один читач. Унікуди я не працюю, дякую вам всім, пані та панове!

Форсмажорна праця.

Найпростіше пояснення того, чого не можна розписувати для себе занадто щільний графік - це можливість форсмажорних робіт. Саме таку працю мені «підкинула» нещодавня буря, яка хвацько поламала чимало дерев. Частину дня сьогодні і більшу частину дня завтра я працюю лісорубом / дроворубом. Чи міг я це запланувати? Ні. Чи міг я цьому запобігти? Ні. Цей факт доводить лише одне: робоче навантаження треба розподіляти нещільно, щоб не потрапляти в непотрібні цейтноти.

Хочете бути професіоналом? Будьте!

Хочете бути професіоналом? Будьте! Скиглення про те, що немає роботи, Вас не беруть, Вас не вважають за професіонала - це все відмовки! Відмовок не може бути взагалі! Навіть, якщо Ви не маєте профільної освіти, Ви можете придбати в книжковій крамниці, або скачати в Інтернеті, різні посібники та поступово підвищувати свій рівень. Справжній професіонал - це той, хто живе своїми професійними інтересами. Тільки так і жодним іншим чином! Професіоналізм - це магія вмілості, а не вченості. Вмілість - дитя практики, а хороша практика – результат знань, які реально працюють.

Морок, морок, морок...

Я вже давно не пам'ятаю такого дна апатії. Я й не помітив, як і коли я дозволив собі так "скиснути". Але, я цей момент вже второпав і працюю над тим, щоб викараскатися з цього "штопору". Я значно збільшив фізичне та розумове навантаження.  Думаю, що незабаром наздожену і пережену навіть нормального себе. Побажайте мені вдачі, друзі!

Слово на захист старої техніки.

Часто можна почути, що, якщо щось старе, то воно вже через цей факт - погане - повний сміття. Чи так це насправді? Я спробую навести 5 аргументів, чому це геть не завжди так.

 

1.    Раніше техніка була дорожче, а значить робили її краще. Спробуйте пригадати, чи часто Ви лагодили щось раніше і як часто Ви ремонтуєте щось зараз. На жаль, зараз пристрої ламаються набагато частіше.

2.    Раніше техніка була простішою, а тому була більше довговічною. То вже давно зауважено, що чимменш у пристрої складних функцій, тимдовговічніше він є. Бо ж все складне ламається набагато частіше простого.

3.    Раніше на ринку було менше низькоякісних пристроїв з країн третього світу. Наприкінці ХХ століття і в першому десятилітті XXI століття всю серйозну техніку робили тільки на кращих заводах країн першого і другого світу.

4.    Раніше Ви сплачували за якісний корпус і посилену «начинку» апаратів, а не за дизайн, як зараз. Стара техніка набагато міцніша суто фізично.

5.    Раніше Ви не сплачували за купу геть непотрібних Вам функцій. Старі пристрої майже завжди були гранично практичні.

Як можна побачити, старі пристрою не такі вже й зайві. Часом вигідніше і зручніше взяти стару модель або її перевипуск, ніж щось нове.

Співачка Карола Зерега

Як давно Ви бачили і чули артиста, який на сцені не просто відпрацьовує програму , а живе музикою? Як давно Ви бачили артиста, який запалює залу своєю творчістю? Давно? Я бачив і чув вчора!

Власне, я був готовий до шалу яскравої і пристрасної латиноамериканської музики, але була не тільки вона, було багато всього. Карола так любить музику, так любить спів у всім його розмаїтті, що виконує все: від якісної поп-музики до традиційної латиноамериканської. У кожній пісні Кароли є частинка її душі. Пристрасть та ніжність, витончена жіночність і вражаюча хоробрість у боротьбі за своє щастя, відвертість і мрійливість - все це грані вокального ліризму Кароли Зереги.

Фаховість Кароли постійно підвищується, але це геть не сковує її, не прив'язує її до маски «серйозний артист», вона така, яка вона є, цілком природна. Блиск очей, щире бажання нести добро і мистецтво до своїх слухачів - все це неможливо зімітувати, це або є, або цього немає. Якщо, коли я послухав записи, то оцінив її творчість як «добре», то тільки на концерті я все ж зрозумів, що її творчість - це «відмінно» та чудово. Незалежно від акомпанементу і місця виступу, Карола завжди звучить незабутньо, завжди співає наживо, завжди намагається максимально розкрити своє розуміння тієї чи іншої пісні. А її авторські композиції, наприклад «Amor montubio», дарують слухачу неповторний колорит її рідного Еквадору ...

Про гроші та ґотичну субкультуру

 

Ще не встигли вщухнути класичні неформальні обурення, мовляв, то - комерція і це - комерція і взагалі, всі запродалися і перестали бути неформалами, як до деяких ґотів і співчуваючих починає приходити розуміння того, що без грошей в капіталістичному суспільстві не розвивається нічого. Так, так, Ви не помилилися.

 

Цей одвічний потяг до кращого сервісу, кращого звучання і кращого шоу на ґотичних подіях - це не утопія і це не справа ентузіастів - це все справа грошей. Вибачте, але, я майже впевнений, що, якби я навіть кожного дня жер абсент з Пітером Мерфі і ми були б друзями, не розлий вода, то він би не грав для мене безкоштовно завжди. Чому? Тому що він - професійний музика і живе з цих виступів. Це - логічно, що йому доведеться заплатити.

 

Так само логічно й те, що безкоштовно і файненько зорганізовувати у Вашому місті свій «Batcave» без наявності тусівки й її бажання платити за цей самий клуб, і його рівень, ніхто не стане. Будь-які організатори теж хочуть їсти і їсти смачно, адже навіть найпідвищеніша самооцінка - не годує, так само, як і не годують компліменти ...

 

Гроші - це енергія. Якщо Ви вважаєте себе готом, але купили собі китайський плеєр, сплатили українському провайдеру за Інтернет, купили собі неформальну футболку не у артистів, а у когось іншого, то Ви підтримали виробників плеєра, провайдера, перекупників футболок, але не ґот сцену ... Від цих Ваших покупок сцені ані тепло ані спекотно. У Вас була енергія, але Ви не поділилися нею саме з ґот сценою ... І Ви такий не один ..

 

Подумайте про це, коли наступного разу щось бовкнете про розвиток ґот сцени ... Подумайте, чому у чехів, словаків, поляків у напрямку ґот сцени все виходить, а у нас ні? Подумайте, а чи можна називати комерційними і такими, які зажерлися, артистів, які їздять на концерти в простих потягах і часом їдять локшину швидкого приготування?

Сидіти в соціальних мережах тільки ввечері - це божественно.

Сидіти в соціальних мережах тільки ввечері - це божественно. Згадалися старі-добрі часи до 2007-го року, стала вільною сила-силенна часу, а головне - майже ніхто не дістає.

 

Я давно кажу, що небезпека соціальних мереж у порівнянні з ICQ саме в тому, що ми мимоволі додаємо в друзі чужинців і нам пишуть дуже багато незнайомих людей, яким просто нема що робити.

 

Ні, геть обривати весь зв'язок з Інтернетом та іншими варіантами почати бесіду, коли працюєш, не варто, але й не варто поєднувати чат, в якому Ви відпочиваєте з чатом, який у вас по роботі. Загалом розділяй, працюй, відпочивай і володарюй!

Як не жити минулим?

Буває так, що минуле здається набагато кращим, ніж сьогодення. Я не буду заглиблюватися в причини цього, скажу тільки одне - історія не знає альтернативних шляхів. Часи не вибирають - у них живуть і вмирають, просто треба вміти знаходити переваги Вашого поточного часу і використовувати їх з користю для себе.

 

Є речі і люди, яких вже неможливо повернути, а намагання в цьому напрямку тільки примножують біль і розчарування. Зрозумійте, все старе зникає і замінюється новим, якщо нове замінює Ваше улюблене старе - це зовсім не означає, що нове - гірше. Не змішуйте свої емоції та об'єктивну оцінку ... Бути сучасним - це не означає бути новим - це значить бути здатним приймати нове, приймати не вороже.

Збільшення кількості робочого часу.

Найпростіший спосіб збільшення кількості робочого часу - це мінімізація чинників, які відволікають. Так склалося, що сьогодні майже всі сервіси для спілкування в Інтернеті потрібні, але максимально інтерактивні, що серйозно відволікає. Майте на увазі, що кожен фактор, який відволікає краде у вас цінний робочий час. Якщо Ви працюєте мало та неуважно, Вам буде складно щось заробити ... Що ж робити? Найпростіших варіантів - два: завести додаткові акаунти тільки для роботи; в робочий час користуватися повільнішими і складними видами зв'язку (наприклад СМС, електронна пошта, дзвінки), а швидкі види зв'язку тільки часом переглядати.

Чому читати - важливо?

Чому читати - важливо?  Читання вирішує відразу три проблеми: 1) дає Вам найцінніші знання; 2) дає Вам поживу для роздумів; 3) істотно підвищує рівень Вашого володіння літературним варіантом тієї мови, якою ви читаєте. Читання є незамінним при вивченні іноземних мов, тому що, найчастіше, тільки через читання можна отримати реальне уявлення про літературний, або побутовому варіанти тієї чи іншої мови, відчути різницю між літературними і побутовими формами в межах одного тексту (якщо читати сучасну літературу). Зрештою, читання, особливо, якщо це читання класичної художньої літератури, дуже тендітно інтегрує Вас в коло інтелектуалів. Хіба Ви відмовитесь від усіх цих осяжних переваг читання через звичайні лінощі?

Не існує "добрих" і "поганих" міст.

Не існує "добрих" і "поганих" міст. Бувають зручні і незручні для життя особисто для Вас. Чому багато хто не хоче в цьому зізнатися і продовжують лаяти своє рідне місто, яке особисто їм некомфортне? Чому всі ці люди, які об'єктивно не заслужили зручне для себе місто, лають свій дім? Чому всі ці лайливці не хочуть нічого робити, щоб наше місто стало комфортніше?

Прокляття фрілансу.

Сьогодні мені сказали дуже важливу і правильну річ про фріланс. Фріланс майже завжди розслабляє. У будь-якому разі Ви не будете постійно брати складні замовлення, а за виконання звичайних є величезна спокуса довше повідпочивати. Тому, якщо Ви займаєтеся фрілансом вигадайте собі жорстку мотивацію, дисциплінуйте себе, ставте собі жорсткі кінцеві терміни. Більше порядку і ефективності, панове і прокляття фрілансу Вас не торкнеться.

Vamos a la playa...

 

Ходити на пляж в Запоріжжі - це дуже своєрідний досвід. З одного боку на Вас чекає гарна природа і приємний Дніпро, а з іншого боку: сміття, індустрія, можливо, шум від великої кількості людей на пляжі. Але, все одно сходити в Запоріжжі на пляж - це круто. У таких походах є якась ледь помітна частина Бразилії, або, як мінімум, Туреччини чи Єгипту. Загалом, здорово і свіжо. )))

Пасивність і байдужість.

Більшість добрих починань ентузіастів в нашій, як і в будь-якій слов'янській країні, найчастіше сходить нанівець через пасивність і байдужості більшості людей. Ця більшість постійно сміється над американцями і європейцями у яких "шило в сраці" а самі ж нікого і нічого, крім себе і свого комфорту по-справжньому любити не здатні.

 

Ці люди можуть годинами розповідати чому не варто жертвувати на щось добре десятку, яку вони потім проп'ють рівно за дві хвилини. Чого так? Того що їхні, ошукані СРСР батьки, привчили їх не вірити нічому, крім себе і своїх ницих інстинктів. Всі люди ці - споживачі квадраті в, якщо не в кубі. Я радий, що нові покоління вже не такі!

Насолода від усамітнення.

Цей світ, це життя - вони занадто сповнені метушні, шуму, марної та виснажливої боротьби незрозуміло за що і незрозуміло навіщо. Байдуже наскільки людина сильна, її втоми ніхто не скасовував. І, якщо Ви втомились, то Ви не здались і не ослабли, Ви просто втомились і Вам потрібно відпочити, щоб з новими силами знову піти до борні. Вам потрібно відпочити від Вашого повсякденного життя, від того, що втомило Вас монотонністю і одноманітністю. Що Вам з цим може допомогти? Їжа та напої, та інші плотські речі допомагають вкрай слабко ... Послухайте, Вам просто треба усамітнитись. Усамітнення - це універсальний спосіб зняти будь-яку напругу незалежно від того в кого або у що Ви вірите.

 

Усамітнення - це така абсолютна фізична та розумова тиша. Бездоганно-гарний штиль, можливість зібрати з друзок сотень розбитих думок щось цілісне і чудове, подумати про те, що йде не так, як би Ви хотіли і в чому Ви навпаки досягаєте успіху. Усамітнення - це один з кращих шляхів досягти гармонії з самим собою. Домовтесь з собою, переможіть себе і тільки тоді перемагати інших і перемагати глобально буде дійсно легше. Насолода від усамітнення - неповторна, у нього стільки ж напівтонів, скільки напівтонів у Вашого настрою. Особливо ефективне усамітнення в гарних місцях, адже, ми так рідко споглядаємо доступні нам гарні місцини ... Іноді треба просто зупинитися, усамітнитися в якомусь мальовничому місці і все погане піде.

ЧС 2014 груповий раунд: піжонів покарано.

 

Груповий раунд чемпіонату світу з футболу 2014 року продемонстрував, що все закономірно і у фінал вийшли або таланти, або трударі. Піжонам геть не пощастило. Хорвати безславно і ганебно програли вирішальний матч рівним і чіпким мексиканцям. У Іспанії гра взагалі не йшла, а грати упівсили і отримувати результат тут не вийшло. Японія занадто мало забивала. Італія і Англія надто недооцінили суперників, за що отримали. Португалії не вдалося нормально зігратися перед чемпіонатом, а без команди рівної і стабільної, результативної, гри не буває ... Південна Корея - команда просто зовсім не в формі. Росія через занадто розхристану гру всі перемоги перетворила на нічиї, а нічию на поразку.

Що з ґотикою?

У мене таке враження, що майже всі активні ґоти молодого покоління пішли в Tumblr і їх ґотизму cтає нині лише на постинг похмурих картинок і селфі. На світлинах з великих фестивалів я майже не бачу «молодь». В тематичній музиці теж замало «молоді» ... Все? Ґотика поступово стає чимось на зразок руху гіпі сьогодні? Або ще буде нова хвиля популярності?

Приємні речі.

Чудово, коли ранок починається з радості (навіть, якщо це радість твого песика) і з філіжанки доброї італійської кави в найближчій кав'ярні. Взагалі, приємно прокинутися рано-вранці і писати свій перший пост в цей день в блокноті, а не за комп'ютером. Приємно довго і задумано гуляти. Приємно ховатися від дощу під старими і широкими деревами.

Дивне почуття.

Іноді хочеться виїхати не закордон, а кудись в глушину. Подалі від усього і від усіх, ближче до природи. У мене ніколи не було селянської тяги до землі, але мені це справді приємно. Сільське життя - геть інше. Таке враження, ніби в селі паралельно з сучасністю повногрудо дихає вічність, в місті цього ніколи не відчуєш.

Жива запорізька література: остаточна маргіналізація.

Жива запорізька література пережила багато різних форматів і експериментів, мала чимало успіхів і невдач, а наразі, схоже, остаточно маргіналізується. Можна скільки завгодно заспокоювати і обманювати себе, але кілька разів, від геть літературних різних об'єднань, збирати всього по 40-50 людей, коли проводиш читання у найзалюдненіших місцях величезного міста Запоріжжя - це провал.

 

Чи винні організатори? Ні, зовсім не винні. Зі свого боку вони зробили все, щоб зібрати людей, підготувати гарний і цікавий захід, запросити якісних місцевих і навіть поетів з інших міст, приємних музик ... А може це через такий час? Ні, як би цинічно це не лунало, але люди гуляють і розважаються майже так само, як і до теперішнього непростого періоду історії держави нашого. А хто ж тоді винен?

 

Винен глядач! Він, в середньому: ледачий, перебірливий, неплатоспроможний. Йому треба, щоб до Запоріжжі приїздили поети рівня Євгена Євтушенка та Ес Соя, було оповіщення про їхній приїзд режимі в «з усіх щілин звуть» так ще й має бути безкоштовний вхід. Типові завищені очікування. Так-так, цього слухача точно потрібно виховувати, але це - хіба що в перспективі, а зараз маємо, що маємо. Жива література місті в Запоріжжі ніби існує під девізом «мистецтво заради мистецтва, творець, покажи іншому творцеві що ти там натворив».

 

Що ж робити? Як зупинити вже практично доконану маргіналізацію запорізької літератури? Скажу чесно, я не бачу виходу. Всі заходи з популяризації та підняття авторитету запорізької літератури вимагають серйозних фінансових надходжень і професійної роботи в цьому напряму, вимагають активізації місцевої аудиторії. Згоден! Зусилля ентузіастів - титанічні, але «стелі »свого розвитку, без серйозного менеджменту і комерційного освіження, запорізька література давно досягла. Як відомо, не що прогресує, то регресує ...