Слово «самодіяльність» завжди лунає претензійно, несерйозно, великою мірою іронічно. Однак, практика доводить, що далеко не все, що робиться своїми руками й силами - настільки кепсько й не фахово. Багато чого залежить, мабуть, від, власне, цих рук, від їх вміння й працьовитості, старанності.
Літературне підвіконня, як, свого роду, відкрите літературне товариство існує вже досить давно, але одна справа - закриті заходи у форматі «тільки для своїх», а інше - відкрите дійство на яке можуть потрапити зовсім чужі люди й, навіть, замайнути преса.
Саме такий, відкритий, захід і було влаштовано зусиллями активу літературного підвіконня. Будь-який вихід на справжню сцену - це, завжди, досягнення й, навіть, малі сцени - це геть інший рівень подачі й якості матеріалу, зовсім інші, вищі вимоги до тих, хто виступає. Тобто, було надзвичайно важливо не помилитися в людях, «зробити ставку» на тих, хто дійсно здатний виправдати довіру й, у людях, все-таки не помилилися. Багато хто не тільки охоче став готуватися до виступу, а ще й звпросив до виступу своїх творчих друзів: літераторів і музикантів, зробивши програму вечора ще насиченішою.
На цьому виступі був надцікавий список учасників: у ньому не було «середнячків», були винятково люди, які давно й добре себе показали й дебютанти. І, як не дивно, якщо й можна було мати до когось претензії, ніяк не до дебютантів.
Це «маститі» з апломбом і патетикою, без належного оголошення,натякаючи на неосвіченість зали, читали публіці класику російської літератури; були, геть не сценічно, одягнені; читали зі свого репертуару, те - чому в обід - сто років; дозволяли собі скандалити й вимагати перестановки «їх величностей» на більше ранні місця в програмі.
«Молодь» не була настільки «великою», але й не була отетерілою й переляканою, вона мала на сцені природній вигляд, була невимушеною, світлою й приємною. Нехай тексти багатьох дебютантів точно не дотягали до рівня «знаних», але в подачі дебютанти, цього разу, однозначно дали набагато більше.
Якщо казати в цілому - жодного відверто провального виступу не було - і, цей факт, незаперечна перемога організаторів. Також, варто згадати, що програма, навіть незважаючи на всі зміни, залишилася збалансованою й публіці не було нудно.
Відмінно спрацювали й музики. Будучи, певною мірою розважальним окремішним явищем, виконавці були досить цікаві й оригінальні, щоб вибороти увагу зали, всі без винятку якісно віпрацювали свої програми. Наявність кількох бісів, більш ніж для одного артиста — дуже промовиста.
Складно зрозуміти, що намагалися відбити ретро декораціями на сцені дизайнери заходу, але все вийшло дуже мило й по-домашньому, тепло й затишно, натхненно. Дбрим був і контингент відвідувачів, більше півсотні дійсно зацікавлених сучасною літературою людей - це дещо неочікувано й втішно. Навіть, здебільшого, традиційно зарано зникаючі й дужу провільно оприлюднюючі знімки фотографи, навряд чи змогли зіпсувати приємне враження від вечора живих й актуальних літератури й музики нашого міста.
