Усі 23 роки незалежності
України доводять одну просту істину - там, де люди живуть вбого - замало місця
для мистецтва і культури. Мистецтво та культура просто не має жодної мотивації
відвідувати своїми кращими зразками ті місця, де за них не можуть гідно сплатити,
а це призводить до того, що цілі регіони живуть тільки місцевими артистами.
Подібна культурна
герметичність через економічні проблеми не веде до чогось доброго - люди не
знають кращих світових і національних зразків мистецтва і культури, а артисти
деградують, тому що конкурують, фактично, виключно на регіональному рівні.
Полишаючи формальний шоу-бізнес, зауважу, що Київ і Харків, як центри
неформального шоу-бізнесу, з'явилися саме тому, що там знайшлися ті, хто здатен
за це платити.
За всі 23 роки незалежної України
неформальні мистецтво і культура «гуляли» по інших містах тільки набігами, а
ініціативи з організації місцевих субкультурних спільнот, у переважній більшості,
геть не знайшли підтримки внаслідок слабкої зацікавленості з боку місцевих
(через відсутність коштів на рекламу й організацію подій), або ж поступового згасання
цього інтересу. Мистецтво та культура в Україні ще будуть розвиватися, але,
напевне, тільки тоді, коли знову почне істотно зростати добробут її громадян.
