„РПЦ запропонувала запровадити дрескод“ уже кілька днів така новина розбурхує Рунет. Чомусь я навіть і не сумнівався, що таке формулювання - усього лише результат «зіпсованого телефону». Насправді йшлося про особисту світоглядну позицію Протоієрея Всєволода Чапліна. Протоієрей Всєволод Чаплін сказав наступне: «Розпустна зовнішність і поведінка - прямий шлях до нещастя». А потім, пояснив свою позицію на чітких прикладах такої розбещенності.
Переважна більшість блогерів, раптом вирішила, що якщо людина - представник церкви, то в неї й власної думки бути не може. А ось і ні, підтвердження тому, що це тільки приватна думка однієї особи знаходимо в коментарі керівника прес-служби Московського Патріарха Владіміра Вігілянского для видання «Російська Газета»: «Ну, звичайно, це його особиста позиція. Але її поділяють дуже багато священнослужителів».
Тепер, переходячи від затяжної преамбули яка розвінчує підстави світської істерії, напишу, як я розумію двоїсту природу цього питання. Не викликає сумнівів, що церква завжди бореться проти спокус, у тому числі й спокуси зухвалим зовнішнім виглядом, а от у позацерковній сфері розхожий постулат «у нас демократія - як хочу - так й одягаюся», здається більше проявом безпринципності й анархізму, ніж свободи самовираження. Розвинена демократія відрізняється від анархії, головним чином відповідальністю, тому якщо людина демократ, вона завжди повинна пам'ятати, що воля розмахувати руками закінчується там, де починається воля чужого носа. Тобто якщо Ваш зовнішній вигляд когось кривдить, то Ви - однозначно не маєте рації. З іншого боку крокування строєм в однаковій формі - теж мало схоже на демократизм. Висновок простий: дрескод корисний і потрібний, але не скрізь і не завжди.
