За останні 34 роки
відбулося остаточне розділення масового і елітного кінематографа. На мою
скромну думку, років 9-10 тому настав етап найглибшого занепаду сучасного
кінематографа. Що дає мені право стверджувати це? За кілька останніх років
майже всі масові фільми - або екранізації чогось, або рімейки, або геть сірі і
нічим не пам'ятні стрічки. Концептуальне ж кіно (елітне) стало добіса «клинити»
в бік усього периферійного, маловажливого, незначущих деталей, основний пошук
ідей наче ігноровано.
Піратство вбиває масове
кіно, піратство суттєво занижує прибуток від показів. Зацикленість на сфері
фестивалів вбиває концептуальне кіно. Тобто і перший, і другий вид кіно чітко
деградує і це має дуже сумний вигляд.
Так, до слова, зовсім
неясно чи конкурує традиційний кінематограф з Інтернет сервісами, кшталту Ютюб
і Вімео і, якщо так, то яким чином? Чи не почали люди більше дивитися саме
кліпи, а не великі відео? Може криза кінематографу, якраз і пов'язана не
стільки з піратством і закритістю деяких кіноспільнот, скільки з цією самою,
поки що маловивченою, конкуренцією?
Немає коментарів:
Дописати коментар