Халява - улюблений бізнес в колишньому СРСР.

Халява - улюблений бізнес в колишньому СРСР. Як би це парадоксально звучить, але бурхливі 1990-ті не навчили пострадянських людей нічого. Зараз не тільки існують, але і запускають знову і знову всякі піраміди та інші розводи для жадібних на халяву людей. Люди не тільки не втратили віру в легкі гроші, а здається, що стали вірити в них ще більше. Це зрозуміло, що повсюдне поширення Інтернету народжує все нові і нові фахи у галузі АйТі, але, це теж робота і з небес там гроші на людей не сипляться, як і в будь-якій іншій роботі. Люди, не будьте дурнями! Безкоштовний сир буває тільки в пастках на мишей!

 

 

Просвітництво від соціальних мереж?

Мені пригадались 90-ті і в голові з’явилась доволі свіжа думка. От зараз модно лаяти Інтернет і соціальні мережі, а же ж саме вони змусили бидло масово читати і писати. Я-то ще пам'ятаю бидлоту кінця 80-х і бидло 90-х, коли Інтернет не був масовим і я чудово пам'ятаю, що писали вони ще гірше, ніж ті, з кого зараз кепкують ґрамар наці. Репостерство, як явище з'явилося відносно нещодавно, але ж бидляки і бидлячки все одно читають те, що репостять, чи не так? Більше того, навіть серед такої публіки вже вважається нечітким не бути в соціальних мережах. Тому, як мені здається, нехай і з утилітарною метою, але бидло стало більше читати і писати, а хіба не це треба всім розумним людям? Сьогодні вони вчаться читати і писати, а завтра гляди і соціалізуються нормально!  Та це все мрії, звичайно, але факт є факт: раніше бидло менше читало і писала, а зараз - більше.

Сіре місто, яке шкода.

Якось став помічати, що люди стали втомленішими, сірими, загнаними, приреченими. Раніше такі картини сприймалися мною спокійно і як окремі випадки. Зараз я бачу, що це вже скрізь ... Жити стало важче для всіх. Це дуже добре видно, коли дивишся на натовп. Цей натовп уже зовсім не дратує, а навпаки, викликає жаль і співчуття. Почало навіть здаватися, що я теж став цим натовпом...  Дивна сентиментальність зрілої людини.  Дивна осінь.  Нависає тиша безвиході.

Про передвиборче агітування.

Як вам могло здатися, цей пост має бути про політику. Насправді це геть не так, цей пост буде про здоровий глузд і суто про здоровий глузд. В Україні знову завершується період нових виборів і мене все ще страшенно вражає те, скільки грошей витрачають на рекламні щити, листівки і реклами на ТБ. Чого не можна зробити передвиборну агітацію більш матеріальної, хай витрачають ці мільйони коштів на корисні для районів і міст справи, а держава потім дає їм можливість під час дебатів про все це відзвітувати.

 

Скільки можна пудрити мізки виборцю красивими казками і гарненькими писочками з глянсовою агітації і величезних вуличних щитів? Який з цього реальний взиск? Це що, така форма підтримки друкарського бізнесу, або як це зрозуміти? Чому за демократії так люблять пусте патякання, а не реальні справи? Чому не можна на законодавчому рівні закріпити якісь процедури з ефективнішої та предметнішої  агітації? Час вже, нарешті, зробити передвиборні обіцянки не міфами і легендами для дурних і темних людей, а чіткими пунктами бізнес-плану з розвитку країни, району, міста ..

Не зменшуючи темп...

Доводиться звикати до того, що все треба робити в шаленому темпі. Особливих зупинок і особливого часу на щось вже просто немає. Це не добре і не погано, а просто факт. Скаржитися мені зараз на щось гріх, але темп - максимально швидкий. Між сполученням робота-дім-робота тільки іноді бувають невеличкі проміжки часу на відпочинок. Часу на шахи катастрофічно не вистачає, але, я вже вплів їх у типовий розпорядок дня. Чомусь саме тоді, коли я став дуже зайнятий мене стали активно усюди запрошувати. Що ж? Я ,звісно, радий, та тільки нікуди вже не піду. Зараз буду виповзати кудись рідко, але надякісно. Власне кажучи все. Всі новини.

Коментити твій ЖЖ...

На початку 2000-х я б дуже сильно розсміявся, якби мені сказали, що я буду ностальгувати за цим часом.  Однак факт є факт. Особливо останнім часом, я часто згадую часи пізньої школи та раннього університету. Тоді все ж дуже багато речей були геть іншими, особливо в Інтернеті. Саме з тих часів у мене залишилася звичка до користування електронною поштою, АйСіКйю та ЖЖ. Зараз перше перетворилося на спамопомийку і здебільшого робочий інструмент, а друге і третє поступово стають частиною історії.

 

Так, час невблаганний. Я дивлюся до своєї стрічки друзів у ЖЖ і розумію, що пішли майже всі і це назавжди. З АйСіКйю те саме ... Нависає тиша, яка тисне. Думки про минуле життя починають бути не милими, а зловісними ... На внутрішньому Вінампі грає "Якось треба ж жити - хліб жувати, воду пити, хворіти, ковтати драже, коментити твій ЖЖ, Настрій тримати на восьмому поверсі. Знати б хоча б де ти, з ким ти, чи тепло там, я на твоїй планеті ... Слати б тобі конверти, як Кай Герді, кубики з льоду прямо в нікуди...

Чому я не люблю промоутерів і менеджерів з продажів.

У цьому невеликому матеріалі я напишу, чого я не люблю крамничкових і, особливо вуличних, промоутерів / менеджерів з продажів. Я наведу десять головних пунктів, чого ж вони мене відверто дратують. Це суто моя особиста думка. Я думаю, що Вам буде це цікаво.

 

1.    Промоутер / менеджер по продажах завжди лізе до людини. Це створює сильний дискомфорт при спілкуванні з ним.

2.    Промоутер / менеджер по продажах рекламує тільки якусь одну фірму або марку, навіть, якщо у цієї фірми є кращі конкуренти, або ж продукти цієї марки вкрай низької і поганої якості порівняно з іншими, хто є на ринку.

3.    Промоутери / менеджери з продажів, в більшості випадків, пропонують на пів потрібні, або взагалі непотрібні речі.

4.    Промоутери / менеджери з продажів часто зацікавлені втягнути Вас у якусь чергову дурну, насправді геть невигідну, акцію рекламованої фірми.

5.    Промоутерам / менеджерам з продажів завжди важливо кількість продажів, а не те, чи задоволений їхній клієнт.

6.    Промоутери / менеджери з продажів дуже рідко говорять чітко і зрозуміло, що і за якою ціною пропонують. На непотрібне з'ясування деталей йде час.

7.    Промоутери / менеджери з продажів часто порушують умови зберігання товару, що продається або займаються реалізацією старого або списаного продукту.

8.    Промоутери / менеджери з продажів усіма правдами і неправдами видурюють у Вас особисті дані, щоб фірма потім могла «діставати» Вас по телефону або спамити електронною поштою.

9.    Промоутери / менеджери з продажів, в переважній більшості випадків, продають продукт набагато дорожче, ніж він коштує в офісі фірми, або офіційних магазинах.

10. Промоутери / менеджери з продажів активно користуються «забороненими прийомами» психології та комунікації.

Куди я знову зник?

Так вже сталося, що останнім часом мій життєвий шлях є звивистим як ніколи до цього. За останні два роки мені вже чотири рази доводилося перебудовувати своє життя і переглядати своє ставлення до нього, дуже сподіваюсь, що цей, четвертий, раз вже був таки останнім. Часу катастрофічно не вистачало навіть на спання, так що блоґінґ, навіть у форматі попередніх записів у блокнот, а потім перенесення цього всього в блоґи був неможливим. Зараз я вже тотально перебудувався і повертаюся до активного і регулярного блоґінґу.

 

Природно продовжую займатися собою і в духовному, і у фізичному аспектах.  Останні успіхи в спорті мене приємно дивують, але вимагають ще більше відповідальності, а значить і часу. Мені важко, але, я не скаржуся і роблю все, щоб впоратись. У творчому плані спостерігається тривалий застій, але, я знову  ж таки сумую й продовжую творчій пошук, пишу чернетки ... Мені  відтепер остаточно подобається жити швидко, коли живеш хутко і відпочинок завжди приємніше. Дорогі друзі, бажаю вам бадьорості, оптимізму та успіхів!