Часом складається враження,
що працюєш внікуди, особливо це стосується журналістики, блоґінґу, письменництва.
Але, потім з тобою контактують геть незнайомі люди, які, як виявляється, не
тільки читають, а й високо поціновують те, що ти пишеш. Це дуже приємно і дуже
надихає.
Назагал, мені завжди здавалися
пафосом слова музик про те, що вони ладні грати навіть для однієї людини, якщо
вона хоче їх слухати, а тепер розумію, що вони мають рацію. Головне, що тебе
слухають і ти потрібен, я дуже радий з того, що у мене більше ніж один читач. Унікуди я не працюю, дякую вам всім, пані та панове!
Немає коментарів:
Дописати коментар