Пристрасті по Ані Лорак.

Щодо всіх цих колотнеч на тему концертів Ані Лорак у мене, наприклад, одні запитання. Чому держава ніяк не відреагувало на не патріотичне поведінку Ані Лорак? Чому активісти зривають саме концерти, а, наприклад, не звукозапис, або ще якісь заходи в яких бере участь Ані Лорак? Чому під час заворушень на її концерті в Одесі, і не тільки, страждали її прихильники? Навіщо актвісти тягали металеві загородження, вони теж належать Ані Лорак? Та й загалом, якось все незрозуміло і місцями аж надто агресивно.

Ферґюсон 2014: похибка американського світу.

Я давно хотів написати про безлад в Ферґюсоні. Я переконаний, що всі ці заворушення, весь цей соціальний вибух пов'язаний з похибкою американського світу. Чому?  Ось, дивіться, де логіка у хлопців, які призначають білого поліцейського в афро-американський район / місто? Хотіли показати, як у вас все політкорекетно і що білі можуть дивитися за порядком у афро-американців - ось вам і відповідь! А, знаєте, звинувачення в расизмі тут цілком обґрунтовані. Хлопчину ж саме застрелили, не "жорстко прийняли", а саме застрелили. Чому поліція не розібралася і відразу зробила постріл? Про яку самооборону з боку поліції може йтися, якщо хлопчина не атакував і був беззбройним?

Про безробіття в Україні.

Кілька років тому я казав, що в Україні немає безробіття, а є дрібнооплаття. Зараз же ж я дещо змінив свою думку. Роботи насправді повно, але майже вся вона: 1) торгівля (особливо "впарювання" чогось) 2) важка і низькокваліфікована ручна праця. 3) сфера обов'язкових послуг (перукарі, маршрутники таке). Питання просте, а куди ж податися інтелігентові? Виходить, що в цій країні вища освіта не так-то й уже потрібна?

Євробачення 2015 буде без України.

 

Євробачення 2015 буде без України. Вони послалися на складний стан речей в країні, брак коштів і відмову багатьох артистів від участі в національному відборі. Чи правильно це? Я вважаю, що - ні! Про Україну і так вже майже не пишуть чогось доброго, а іноземні артисти скасовують свої концерти тут, так і наші ще відмовляються від останньої, в цьому році, можливості показати себе не тільки країною дикої, молодої демократії, економічного колапсу і війни... Чому у нас так не люблять створювати собі образ? Звідки така пасивна медіа позиція?

Ґотична мода (Gothic Fashion) і ґотичний образ.

Ґотична мода, як і будь-яка інша мода - це щось, що постійно розвивається, шукає нові форми і прояви, експериментує з сполучуваністю на перший погляд непоєднуваних елементів. Головна мета ґотичної моди - гранична новизна, епатаж, поруйнування стереотипів, враховуючи і субкультурні.

Ґотичний образ - це, за можливістю, унікальний, переважно парадний, образ представника ґотичної субкультури. Тобто цей образ може бути зовсім немодним і неновим, відносно не епатуючим, але він максимально відображає особистість певного ґота. Отже, ґотік фешн - це щось футуристичне, в той час як ґотичний образ, в більшості випадків, щось традиційне. Ґотичний образ відрізняється від простого зовнішнього образу людини тим, що тонко враховує індивідуальне розуміння концепції ґотичної субкультури.

Окремо варто відзначити, що ґотична мода, хоч і походить з середовища ґотичної субкультури, але, найчастіше виходить далеко за межі ґотичної субкультури, тоді як ґотичний образ поза ґотичної субкультури, існує переважно тільки в творах мистецтва, найчастіше в художній фотографії та кінематографі.

Неформалізм і субкультури.

Здавалося б, навіщо розділяти неформалізм (нонконформізм) і субкультури? Насправді це варто і треба робити. Неформалізм набагато ширше за субкультури, може бути простим невизнаним або напів визнаним новаторством в чомусь суто формальному. Неформалізм набагато ширше за субкультури і може мати, як субкультурні, так і несубкультурні форми.

 

Власне субкультури - явище дуже велике і цікаве. Головний парадокс субкультур в тому, що, незважаючи на свій частковий антагонізм, всі вони однаково утворюють деякий загальний простір, який нагадує систему сполучених посудин. Субкультурник може змінювати, як підтипи і типи представника однієї субкультури, так і переходити з субкультури до субкультури. Субкультури постійно впливають одна на одну.

 

Неформалізм і субкультури - це далеко не завжди добре. Те, що Ви не такий, як усі геть не значить, що Ви краще - це найпростіша критика неформалізма. Найпростіша ж критика субкультур полягає в тому, що деякі субкультури, такі як субкультура скінхедів і субкультура гопників містять низку екстремістських ідей, які іноді шкодять і особистості і суспільству. Тобто власне неформалізм не краще і не гірше за формалізм, він просто інший. Він пропонує певну альтернативу.

Важливість самокритики.

В дитинстві я часто думав, а чому одні люди розвиваються все життя, а інші - ні? Виявляється, все просто! Ґрунт для продовження розвитку - самокритика. Так, якщо людина розуміє, що вона не ідеальна і в чому саме, то вона змінює себе далі. На жаль, більшість людей ігнорують той факт, що досконалість не має меж. Більшість людей не бачать сенсу в постійному зростанні. Це через те, що вони втрачають самокритику.

Концерти в Україні періоду АТО.

Росіяни та інші іноземці питають мене про те, що зараз з концертами в Україні? Більшість закордонних зірок скасували свої концерти в Україні, скасовані і багато фестивалів. Але, концерти все одно відбуваються, більш того істотно подешевшали квитки на них. Люди ходять на концерти рідше, але в залах уже немає випадкових людей. Всі добре знають, куди вони йдуть. Люди почали активніше відкривати для себе місцеві таланти.

Апогей кризи кінематографа.

За останні 34 роки відбулося остаточне розділення масового і елітного кінематографа. На мою скромну думку, років 9-10 тому настав етап найглибшого занепаду сучасного кінематографа. Що дає мені право стверджувати це? За кілька останніх років майже всі масові фільми - або екранізації чогось, або рімейки, або геть сірі і нічим не пам'ятні стрічки. Концептуальне ж кіно (елітне) стало добіса «клинити» в бік усього периферійного, маловажливого, незначущих деталей, основний пошук ідей наче ігноровано.

Піратство вбиває масове кіно, піратство суттєво занижує прибуток від показів. Зацикленість на сфері фестивалів вбиває концептуальне кіно. Тобто і перший, і другий вид кіно чітко деградує і  це має дуже сумний вигляд.

Так, до слова, зовсім неясно чи конкурує традиційний кінематограф з Інтернет сервісами, кшталту Ютюб і Вімео і, якщо так, то яким чином? Чи не почали люди більше дивитися саме кліпи, а не великі відео? Може криза кінематографу, якраз і пов'язана не стільки з піратством і закритістю деяких кіноспільнот, скільки з цією самою, поки що маловивченою, конкуренцією?

Субкультурні позери.

Навіть, якщо Ви - людина далека від світу субкультур, то Ви все одно десь чули про несправжніх рокерів, металістів, панків... В субкультурах таких несправжніх називають позерами. Ці люди не субкультуники, а ті, хто наслідує субкультурників. Як будь-які наслідувачі вони мають жалюгідний вигляд і найчастіше дуже нечітко уявляють собі те, що вони власне наслідують.

Звідки ж вони беруться, і який сенс для них наслідувати? Коли діти стають підлітками, вони, найчастіше, віддаляються від своїх найзвичайніших батьків в бік чогось незвичайного, одним з варіантів такого незвичайного є субкультури. Здавалося б, в субкультуру так приходить і більшість субкультурників. Так, але, субкультурники відрізняються від позерів тим, що вони розвиваються в субкультурі та розвивають субкультуру, а позери тільки копіюють субкультурників і субкультурну моду.

Позери завжди поводяться, як діти, які поводяться, як дорослі. Позерам нецікаво вивчати історію, сутність і цінності субкультури. Вони дивляться на власне субкультурників і намагаються копіювати їх в струмені свого розуміння того, як мають поводитись субкультурники. Позери полюбляють не субкультуру і субкультурників, а своє уявлення про них, свій міт про них. Чи треба детальніше пояснювати, чому позери не мають рації та чому їх зневажають в будь-якій субкультурі?

Про поганий бік ентузіазму.

Здається, що ентузіазм - це завжди добре і схвально. Але, насправді не все так добре. Найчастіше ентузіасти хочуть щось розламати або когось образити. Поганий бік ентузіазму ... Чому люди не «випускають пару» в дозволених місцях і законними методами? Чого не вистачає більше: розуму чи совісті?

Нудні люди.

  Я досить часто бачусь з людьми у яких хобі - це їхнє приватне життя. Ні, я не те щоб заперечую те, що домашнім господарством треба займатися, але замикатися на ньому після роботи - це занадто. До речі, наявність дітей чудово сприяє тому, що люди стають «робота-дім», стають жахливо нудними. Але, мене, мабуть, вражає навіть не це, а те, що всі ці люди мали таланти й інтереси. Куди все це поділося?

Головна перевага дотримання режиму дня.

У чому полягає головна перевага дотримання режиму дня? Ви можете багато працювати, тоді, коли більшість ще спить і при цьому відмінно себе почувати. Режим особливо важливий, якщо Ви працюєте інтелектуально. Натхнення дуже рідко відвідує утомлених, а особливо рідко перевтомлених і виснажених людей. Адже саме інтелектуальна робота без натхнення – це, як політ без крил. Тому режим дня вкрай важливий і тут нічого з цим не зробиш.

Невеселе нагадування від Мейл.ру.

Сьогодні одному моєму знайомому могло бути 37. Про це радісно повідомляє Мейл.ру. Але, йому могло бути ... Життя - штука непередбачувана, тому кожен день треба робити не тільки те, що ти маєш робити, але і те, що ти любиш. Жоден не знає, коли «годинник зупиняться». Цей мій знайомий теж не знав. Шкода його, він був сонячною, життєрадісною людиною не те, що більшість. Хай земля буде йому пухом ...

Nulla dies sine linea !!!

І всеж я наважився писати в свої основні блоґи кожного дня (остаточно це вирішив). Nulla dies sine linea !!! Не можна втрачати свій журналістський клас, та й я ж дуже полюбляю блоґінґ, що є, то є. Чи будуть мої дописи надто нудними або побутовими? Буду намагатися, щоб не були. Чи буду я писати великі пости? В свій окремий блог буду, а в ті, що на блоґ-платформах не буду, тому що там будуть нотатки. Дякую за увагу і бажаю Вам приємного читання моїх блоґів!