Заткни пельку, вимкни все і працюй (хвилинка мотивації)!

Заткни пельку, вимкни все і працюй! Ото так просто і прозаїчно. Потрібно вибрати профільний і перспективний напрямок і справді серйозно працювати. Ідеї, інновації та решта без роботи - мертві і так і не переходять в матеріальну площину. Під час роботи шкодить будь-яке, навіть ділове, спілкування, якщо воно безпосередньо не стосується виконуваного завдання.

 

Відео, кумедні речі, музика - це все тільки відволікає і збиває з робочого ритму – це все має бути наповнювачем невеликих перерв, а не тлом. Працювати треба поблоково, вирішувати конкретні міні-завдання, з яких потім збирається загальний поступ з основного завдання.

 

Робота і відпочинок повинні бути чітко розділені, відпочинок має залежати від рівня втоми і того, як довго відпочивати дозволяють терміни. Під час роботи сторонні думки, емоції і дії треба повністю виключати! Якщо комфортне робоче місце значно збільшує продуктивність праці, то варто його обладнати, в іншому жеж випадку, не потрібно витрачати час і на це.

Не працюєш? Не скигли!

Головний урок занятть спортом - щоб стати справді великим чемпіоном треба не просто мати здібності й талант, але ще й щодня серйозно працювати. Саме так, той же ж  Каспаров, як і будь-який «простий смертний» шахіст працював над собою, як в площині гри, так і в площині фізичної та моральної форм. А у нас люди як позвикали? Зроблять щось і хочуть, щоб це щось все життя давало їм успіх. Але ж, так не буває! Якщо придивитися до успішніших людей, то вони, в першу чергу, активні і неймовірно діяльні, вони багато працюють, не дивлячись ні на що.

 

Вони не скиглять і не чекають, коли то можна буде ухилитися від своєї роботи, або перекласти її на когось іншого, вони йдуть і виконують свою роботу. Ось і ми  маємо кожного деня вбивати в собі лінь, повинні працювати більше і ефективніше, тому що це, в першу чергу, робить кращими власне нас. Потрібно відмовлятися від стереотипів просиджування штанів і марнування життя. Штани треба протирати, а не просиджувати, а життя треба жити, а не марнувати. Яка мораль? Не працюєш? Не скигли!

Працюєш внікуди?

Часом складається враження, що працюєш внікуди, особливо це стосується журналістики, блоґінґу, письменництва. Але, потім з тобою контактують геть незнайомі люди, які, як виявляється, не тільки читають, а й високо поціновують те, що ти пишеш. Це дуже приємно і дуже надихає.

Назагал, мені завжди здавалися пафосом слова музик про те, що вони ладні грати навіть для однієї людини, якщо вона хоче їх слухати, а тепер розумію, що вони мають рацію. Головне, що тебе слухають і ти потрібен, я дуже радий з того, що у мене більше ніж один читач. Унікуди я не працюю, дякую вам всім, пані та панове!

Форсмажорна праця.

Найпростіше пояснення того, чого не можна розписувати для себе занадто щільний графік - це можливість форсмажорних робіт. Саме таку працю мені «підкинула» нещодавня буря, яка хвацько поламала чимало дерев. Частину дня сьогодні і більшу частину дня завтра я працюю лісорубом / дроворубом. Чи міг я це запланувати? Ні. Чи міг я цьому запобігти? Ні. Цей факт доводить лише одне: робоче навантаження треба розподіляти нещільно, щоб не потрапляти в непотрібні цейтноти.

Збільшення кількості робочого часу.

Найпростіший спосіб збільшення кількості робочого часу - це мінімізація чинників, які відволікають. Так склалося, що сьогодні майже всі сервіси для спілкування в Інтернеті потрібні, але максимально інтерактивні, що серйозно відволікає. Майте на увазі, що кожен фактор, який відволікає краде у вас цінний робочий час. Якщо Ви працюєте мало та неуважно, Вам буде складно щось заробити ... Що ж робити? Найпростіших варіантів - два: завести додаткові акаунти тільки для роботи; в робочий час користуватися повільнішими і складними видами зв'язку (наприклад СМС, електронна пошта, дзвінки), а швидкі види зв'язку тільки часом переглядати.

Прокляття фрілансу.

Сьогодні мені сказали дуже важливу і правильну річ про фріланс. Фріланс майже завжди розслабляє. У будь-якому разі Ви не будете постійно брати складні замовлення, а за виконання звичайних є величезна спокуса довше повідпочивати. Тому, якщо Ви займаєтеся фрілансом вигадайте собі жорстку мотивацію, дисциплінуйте себе, ставте собі жорсткі кінцеві терміни. Більше порядку і ефективності, панове і прокляття фрілансу Вас не торкнеться.

Магія ритму.

Ні, всеж немає нічого кращого за не просто важку і добру, але й ритмічну роботу. Навіть крапля точить скелі частотністю, так і добрий працівник зміцнює і примножує свій успіх старанністю і добрим ритмом роботи. Талант і навички - це добре і важливо ,але на таланті і навичках багато не заплануєте, коли ж матимите добрий темп - не тільки заплануєте правильно, але й встигнете до остаточного терміну .

Встигати завжди приємно. Навіть, якщо Ви встигаєте в дрібницях, то почуття виконаного обов'язку - величезне і неймовірно приємне , а головне - воно абсолютно об'єктивне. Воно не якесь самозаспокоєння , не самоомана. Тому робіть заміри того, як швидко Ви працюєте, а потім намагайтеся підвищувати ритм роботи. Але, підвищуйте так , щоб швидкість не давала побічного ефекту зниження якості. Загалом , сім разів відміряйте, а потім відріжте так, як є оптимально за Вашими здібностями .

Назагал, бажання самовдосконалення - це теж своєрідний потяг до випрацювання максимального для себе робочого ритму або ж до підвищення вже досягнутого максимального робочого ритму на вищий рівень. Ви можете сперечатися зі мною і сказати, що коли Ви займаєтеся самовдосконаленням, то Ви вчитесь й ефективніше відпочивати. Так, в тому то й справа , що навіть поліпшений і ефективніший , якісний відпочинок - теж підвищує робочий ритм, добрий відпочинок при підвищенні ритму - це як козир в картярстві ... Вивчайте і покращуйте себе! Щасти Вам!

Забігався.

Ні, я не відмовився писати блога кожен день. Сьогодні я надолужу відставання по постах за два останні дні . Було дуже багато організаційної роботи і було складно не те, що щось написати , а й взагалі про щось думати , крім роботи. Загалом , добрався до комп'ютера і мозок більш - менш вільний, отже зараз буду писати ...)))

Чому літератор не пише?

Зазвичай причини три: все нормально, завантаженість на роботі відсутність яскравих вражень і емоцією. «Творча криза» - це вигадка. Будь-хто, хто скаржиться на творчу кризу, просто не хоче проаналізувати, чому муза покинула його. Схильний людина до творчості чи ні визначається його задатками і фізичними кондиціями.

Домашній арешт

Коли роботи так багато, що сам себе, мимоволі, береш під домашній арешт – веселого у тому - мало. Замкнутий простір, затхле повітря, постійне відволікання на дрібну домашню роботу, дозвільні дзвінки знайомих і близьких, - все це неабияк знижує працездатність, а терміни не дають змогу зволікати... Важко, нудотно й дуже нудно, але треба. Треба.