Морок, морок, морок...

Я вже давно не пам'ятаю такого дна апатії. Я й не помітив, як і коли я дозволив собі так "скиснути". Але, я цей момент вже второпав і працюю над тим, щоб викараскатися з цього "штопору". Я значно збільшив фізичне та розумове навантаження.  Думаю, що незабаром наздожену і пережену навіть нормального себе. Побажайте мені вдачі, друзі!

Магія ритму.

Ні, всеж немає нічого кращого за не просто важку і добру, але й ритмічну роботу. Навіть крапля точить скелі частотністю, так і добрий працівник зміцнює і примножує свій успіх старанністю і добрим ритмом роботи. Талант і навички - це добре і важливо ,але на таланті і навичках багато не заплануєте, коли ж матимите добрий темп - не тільки заплануєте правильно, але й встигнете до остаточного терміну .

Встигати завжди приємно. Навіть, якщо Ви встигаєте в дрібницях, то почуття виконаного обов'язку - величезне і неймовірно приємне , а головне - воно абсолютно об'єктивне. Воно не якесь самозаспокоєння , не самоомана. Тому робіть заміри того, як швидко Ви працюєте, а потім намагайтеся підвищувати ритм роботи. Але, підвищуйте так , щоб швидкість не давала побічного ефекту зниження якості. Загалом , сім разів відміряйте, а потім відріжте так, як є оптимально за Вашими здібностями .

Назагал, бажання самовдосконалення - це теж своєрідний потяг до випрацювання максимального для себе робочого ритму або ж до підвищення вже досягнутого максимального робочого ритму на вищий рівень. Ви можете сперечатися зі мною і сказати, що коли Ви займаєтеся самовдосконаленням, то Ви вчитесь й ефективніше відпочивати. Так, в тому то й справа , що навіть поліпшений і ефективніший , якісний відпочинок - теж підвищує робочий ритм, добрий відпочинок при підвищенні ритму - це як козир в картярстві ... Вивчайте і покращуйте себе! Щасти Вам!

Мистецтво та політика

Політика - справа брудна і мерзенна . Тільки коли я був дитиною й юнаком я вірив у неї . З часом я зрозумів , що є речі набагато глибші та вищі за політику, наприклад мистецтво. Але вся біда в тому, що повноцінне мистецтво можливе тільки в мирних і багатих країнах , де є зв'язок поколінь , де людям не потрібно думати , як забезпечити свої базові потреби кожен день.

Конфліктуючи , воюючи і не розвиваючись на належному ступені , будь-яка країна , в першу чергу , залишається дикою. Залишається варварською. У мистецтві залишаються і відтворюються тільки найпростіші його форми. Фактично високе і середнє мистецтво зникає , а народне залишається , але в скаліченому вигляді. Мистецтву потрібен політичний мир , як внутрішній , так і зовнішній.

Мілітаристські твори та пропаганда - це не зовсім мистецтво. Це радше продукт ремісників від мистецтва , який виконує чіткі цілі. Я не сперечаюся з тим , що завдяки високому рівневі майстерності цих ремісників , мілітаристські твори можуть жити століттями, навіть стати класикою (згадаймо поезії Бертрана Де Борна ) , але хіба війна - це цивілізовано ? Хіба люди народжуються для того, щоб ображати і вбивати один одного? Хіба мета мистецтва виключно оспівування своїх і гніт ворогів? Ні. Мистецтво - це річ миру , річ добробуту. Мистецтво служить вічності , а політика - поточному моменту ...