Барно-кав’ярна криза організації заходів в Україні.

Можливо, я і не маю рації, але я чітко бачу криза організації подій в Україні. Всі більш-менш великі організатори та концертні агенції, переважно, працюють з попсою, з тими з кого прибуток буде точно і буде пристойним, працюють по найбільших місцям для концертів в місті.

Більш-менш цікавих та оригінальних ж артистів, найчастіше, привозять і запрошують керівники палаців культури, нічних клубів, кав'ярень і навіть барів. Це у режимі «ну, весь райдер не обіцяю, але щось зроблю». Зазвичай ці дрібні організатори вкрай рідко можуть собі дозволити нормальну рекламу події, спеціальне збирання людей, або, навіть, якісні афіші для них - щось позамежне.

Фактично некомерційні гастролери прирівнюються до місцевих діячів культури або навіть просто лабухів, тільки заїжджих. Не дивно, що після такого «теплого привітання» дуже багато артистів забувають шлях до нашого міста, щонайменше на кілька років.

Але, хіба в барно-кав'ятрній кризі організації винуваті лише лихі дрібні організатори? Звичайно ж - ні. Багато в чому в цій ситуації винен і відвідувач подій. Винен він у тому, що у нього, часто-густо, немає слуху і смаку, в тому, що дуже часто він відверто куйовдиться нормально платити за нормальний концерт, в тому, що волає, як він любить той чи інший гурт, а сам вантажить їхні пісні з Інтернету у піратів, а його футболка з цим гуртом надрукована в магазині сувенірів за рогом ... Допоки та чи інша сцена потрібна не нам, а господарям кафе і барів, все так і буде на цьому рівні

Сучасні дикуни.

Ці люди не володіють іноземними мовами, нічого серйозного не читають, не дивляться і не слухають, займаються тільки споживанням. Вони не релігійні і далекі від народних традицій, але сприйняти атеїзм і атеїстичну філософію вони нездатні, а сучасні погляди на світ здаються їм дикістю і надмірною свободою. Працюють такі люди «для пунктику» і щоразу, чекають на п'ятницю вже в понеділок. Звідки у цих людей свої культура та цивілізація?

Одне з двох.

Одне з двох. Або ти керуєш життям, або воно керує тобою. Якщо ти уникаєш відповідальності і рішень, то рано чи пізно, хтось візьме на себе твою відповідальність і твої рішення, а значить, ти будеш позбавлений права, навіть права дорадчого голосу. Просто станеш чиєюсь маріонеткою. Не бійся управляти життям, це важко, але воно того варто.

Профілі мертвих знайомих.

Відразу в двох соціальних мережах мені сьогодні видавало профілі знайомих, які померли. Дивишся на фотографії молодих і красивих людей, профілі повні інтересів й амбіцій, а все ... З жахом розумієш, що цих людей більше не зустрінеш, не вип'єш з ними кави, не побалакаєш про життя, вони назавжди залишаться такими, як на світлині та вічно будуть жити в серцях у тебе і тих, хто їх знав, вони будуть згустком асоціацій і емоцій, образом ... Треба цінувати свій час тут. Memento mori.

Відвідав торгівельно-розважальний центр «Аврора».

Я - людина далека від споживацької тусівки, але те, як піарили ТРЦ «Аврора» промайнути було неможливо. Навіть гіпстери та інша прогресивна молодь писали в соцмережах і блоґах про це відкриття. Ось і я, дещо піддався стадному відчуттю. Прийшов, побачив, оцінив. Витратно, гарно, молодіжно. Добре, що у нас з'являються такі місця. Місто, принаймні в торгівлі, виходить на новий рівень.

Самовдосконалення

Відновив свою роботу над розробкою своєї системи самовдосконалення. Вже є певні результати, що не може не тішити ... Якщо все вийде, то почну перетворювати свої напрацювання в книгу

Про ручки й олівці.

Справжнє письменництво і справжня журналістика - це всеж писати твори олівцем або ручкою, а потім набирати їх на комп'ютері. Так більше думаєш над текстом, а значить, він виходить трошки краще ...

Ходили з Йотуном на Brainwashed

Вчора з Йотуном був на концерті одного непоганого, німецького Metal / Metalcore гурту - Brainwashed. Звіт про цей захід обов'язково поститиму в основному блозі. Ця подія варта детального звіту. Давно я не бачив стільки школярів і студентів перших курсів в одному місці. )))

Аж нудить від такої крутості!

Як же мені набридли люди, які нічого не видавши, нічого не записавши, ніде  жодної речі не не виставивши, вважають себе великими літераторами, музиками, художниками. Мене аж нудить від такої крутості! Коли всі ці люди зрозуміють, що розумні й творчі люди в XXI столітті жодного разу не дивина, а дивин, розумні й творчі люди, які зуміли створити щось розумне або творче?

Чому до нас майже не їздять іноземні музики?

Ось , уявіть , Ви граєте в якийсь середній європейській банді і Вас , за досить скромний райдер , запрошують до Запоріжжя. Ви , можливо , їдете навіть не для грошей , а для того , щоб презентувати новим людям свою творчість . Ви прилітаєте / приїздите , організатори концерту абияк виконують умови угоди; місце , де Ви будете грати жахливо убоге або зовсім не пристосоване для Вашої музики (але , Ви миритесь і з цим ) ... Починається концерт, а на нього прийшли аж 20 людей ... Ви приїдете ще ? Ви розкажете щось хороше про країну та місто ?

Про мрійників.

Не знаю, що зі мною відбувається, але я якось запримітив, що в екс-СРСР просто надвелика кількість мрійників. Причому, якщо мрійники Заходу щось роблять для реалізації своєї мрії, то наші тільки уявляють собі майбутній успіх і вже насолоджуються ним. Люди ніби й не дурні, але чому вони всеж не зрозуміють, що для того, щоб досягти хоч якихось успіхів, треба не тільки мріяти, а й діяти?

Легенди про Захід, що гниє

Я ніколи не казав , що на Сході немає цивілізації чи, що Східна Європа - безнадійно відстала і тут « нічого ловити ». Але , дозвольте , панове , коли я чую щось про Захід, що гниє , то відразу згадую старий анекдот , про те , що капіталізм загниває , але як же приємно при цьому пахне! Коли Ви наступного разу будете говорити про злидні і убозтво цивілізації Заходу , задумайтеся про те , що в секонд хендах речі з Англії та США саме тут , а не в Англії і США речі з , скажімо , України , Білорусії , Росії чи Казахстану ...

Дон Захар де Базар

Сьогодні ходив секонд хендом у нас на базарі та запримітив кота. Котик по-королівськи спав посеред базару на одному з металевих столів. Я не міг втриматися від того, щоб не сфотографувати його, але він якийсь час не хотів прокидатися. Потім він прокинувся і я зробив декілька кадрів. Коцур дуже вихований і ласкавий, як виявилося, чекав на те поки один з продавців не почне їсти. На ім'я він - Захар.

Прощавай MyOpera.

У травні 2010 року я почав використовувати соціальну мережу MyOpera. За ці три роки я познайомився і поспілкувався там з багатьма людьми. Я там активно дописував у блоґ. У мене там було 66 друзів. Еспен Андре Овердаль (Espen André Øverdahl) повідомив, що 1 березня 2014 ця система блоґів і соціальна мережа припиняють існування ... Це не перший великий сервіс, який йде назавжди, але цей сервіс мені шкода, дуже шкода ...

Чому літератор не пише?

Зазвичай причини три: все нормально, завантаженість на роботі відсутність яскравих вражень і емоцією. «Творча криза» - це вигадка. Будь-хто, хто скаржиться на творчу кризу, просто не хоче проаналізувати, чому муза покинула його. Схильний людина до творчості чи ні визначається його задатками і фізичними кондиціями.

Декілька новин.

Новина перша. Я зрештою остаточно розібрався в собі. Вирішив, що мені треба та як цього досягти. Звісно, проблем ще чимало, але я поступово вирішую їх. Уже видно, як то кажуть, світло у кінці тунелю.

Новина друга. Мені дуже набрид серйозний блоґінґ, тож я більше не буду мати жодного серйозного блоґу окрім мого окремішнього. Той, цей також буде ведено не напружуючись. Так, про все потрошки.

Новина третя. Соціальні мережі та Твітер виявилися надто обмеженими за можливостями, тож дуже розчарували мене. Отже я повернуся до справжнього блоґінґу.