Гнучко про зону комфорту.

Постійно читаєте, мовляв, треба виходити із зони комфорту? Чи все так просто? На перший погляд здається, що так. А, власне зона комфорту - це що? Це, якщо Ви не напружуєтеся, тобто Вам всього лише пропонують докласти трохи більші зусилля для досягнення Вашої мети . Одначе ті, хто вимагають від Вас виходити із зони комфорту постійно - неправі.

 

Справа в тому, що надмірний і тривалий стрес може виснажити. Саме тому треба залишати зону комфорту, щоб піднятися на новий, складніший (нехай навіть і спартанський), але, рівень комфорту в більш жорстких умовах, а не постійно бути поза зоною комфорту. Вихід із зони комфорту - це як ривок у штрафну супротивника у футболі - це добре спочатку, але всю гру так не пробігаєш.

Буде нова соціальна мережа від Apple. Буде новий привід попонтуватись.

За патентом з назвою «Lifestyle-Based Social Groups» компанія Apple буде створювати сервіс, який зможе об'єднувати зареєстованих користувачів за інтересами (А що в цьому нового?). Алгоритм поділу людей базується на низці параметрів: місця; того, що купили; тих місцях і заходах, які Ви відвідували; додатки і сервіси, які Ви використовували (Частково це вже є поза світом пристроїв Apple ...). Інформацію збиратимуть з телефонів iPhone, планшетів iPad і годинників Apple Watch. Після сортування та обробки даних алгоритм буде додавати профіль в одну з груп за інтересами. Це дасть можливість «яблучникам» легко мати багато нових знайомств ...

 

Триває неприємна тенденція дискрімінування деяких типів користувачів. Почалося все з того, що дуже багато сайтів не робили версії / програми для мобільних пристроїв, цим дискримінували тих, хто сидів в Інтернеті з мобільних пристроїв. Останнім часом ціла низка сервісів зроблені виключно для мобільних пристроїв, цим дискримінують традиційних користувачів. Тепер новий варіант цієї примхи, винаходять щось, що буде доступно тільки для «яблучників». Що це? Новий привід накупити купу пристроїв і попонтуватись, що Ви такий ось до біса елітний, і Ви там теж є. Це, вибачте, якийсь ґаджет і софт фетишизм. Це спричиняє найнегативніші емоції.

Не працюєш? Не скигли!

Головний урок занятть спортом - щоб стати справді великим чемпіоном треба не просто мати здібності й талант, але ще й щодня серйозно працювати. Саме так, той же ж  Каспаров, як і будь-який «простий смертний» шахіст працював над собою, як в площині гри, так і в площині фізичної та моральної форм. А у нас люди як позвикали? Зроблять щось і хочуть, щоб це щось все життя давало їм успіх. Але ж, так не буває! Якщо придивитися до успішніших людей, то вони, в першу чергу, активні і неймовірно діяльні, вони багато працюють, не дивлячись ні на що.

 

Вони не скиглять і не чекають, коли то можна буде ухилитися від своєї роботи, або перекласти її на когось іншого, вони йдуть і виконують свою роботу. Ось і ми  маємо кожного деня вбивати в собі лінь, повинні працювати більше і ефективніше, тому що це, в першу чергу, робить кращими власне нас. Потрібно відмовлятися від стереотипів просиджування штанів і марнування життя. Штани треба протирати, а не просиджувати, а життя треба жити, а не марнувати. Яка мораль? Не працюєш? Не скигли!

Напів знайомство та напів дружба.

Ось чого я ніколи не зрозумію, так це напів знайомства та напів дружби. Навіщо відбувається знайомство? Мені здається, що воно відбувається саме для того, щоб людина вже не могла сказати: «Ви взагалі хто такий, я Вас не знаю і не можу Вам допомогти». Не хочете з кимось знайомитися, то і не знайомтеся, Вас ніхто не змушує. Це неввічливо? Аж ніяк!

 

Будь-яка відмова не може бути неввічливою початково, бо ж це Ваш вибір і Ваша відповідальність, а значить, іншим людям вона аж ніяк не заважає (не псує життя сам як така). Але, повернемося до напів знайомства та напів дружби. І знайомство і дружба - це взаємовигідна співпраця, просто на різних рівнях.

 

Як Ви вже познайомилися, то будьте ласкаві допомагати знайомим людям, а вони допомагатимуть Вам і жодним чином інакше. А тепер згадайте ті приголомшливі випадки з Вашого життя, коли Вам потрібна була допомога, а друзі та знайомі просто ігнорували Вас. Що це? Ось це і є напів дружба і напів знайомство, вони хочуть брати щось від Вас, але нічого не хочуть давати Вам натомість. Робіть правильні висновки про таких людей і не ставтеся до них серйозно і зі свого боку.

Убогість «професійного» блоґінґу.

Чому я взяв слово «професійний» в лапки? Та тому що, як блог уже активно читають, то він - професійний. Оновлення тричі на день і максимальна монетизація жодним чином не покращує матеріалів у блозі, а найчастіше навіть погіршує їх. От, поміркуйте самі, якщо це приватний блоґ і його треба оновлювати три рази на день повноцінними матеріалами, він неосновна робота його автора, то де він буде брати стільки новин?

 

Правильно. Це будуть, переважно, переклади і рерайт чужих статей. Виникає питання, а якщо я хочу читати блоґера N, хіба я заходжу, щоб читати його авторський дайджест? Ні, звичайно, мені цікаві його авторські матеріали, а не те, які новини він вважає за актуальні та цінні.

 

Ось так і маємо, що як якийсь блоґер стає «професійним» на сторінках його блоґу відразу з'являється багато малоцікавого мотлоху і реклами, а з того  нескладно зробити висновок про те, що монетизація або повинна бути з розумом, або її не повинно бути взагалі. Поважайте, будь ласка, своїх читачів!

«Лампова» атмосфера.

Довгий час не міг зрозуміти: у чому ж полягає чарівливість невеликих містечок і сіл. Вчора відповів собі на це запитання. Маленькі містечка і села ще не стали постмодерними (а тим більше постпостмодернимі), в них ще немає багатошаровості сенсу. Там все гранично зрозуміло і в цій зрозумілості є певна поетичність, медитативність.

 

Щоменше населений пункт, то більше відчувається зв'язок із землею, якимось духом провінційної України. Саме цей дух в свій час відчув Тарас Григорович Шевченко у своєму вірші «Садок вишневий коло хати ...». У великому місті ніколи не відчуєш такого спокою, такого приємного умиротворення від визначеності.

 

Те, що деякі називають периферійної відсталістю, насправді, можна побачити геть інакше, якимсь химерним мінімалізмом і консерватизмом у хорошому значенні цього поняття. Один з найважливіших уроків провінційного життя - це урок прикладного прагматизму. У провінції мобілізує не тільки нестача, але і достаток. Нормальна людина з провінції завжди винахідлива і голодна (в непрямому значенні цього слова).

З поверненням Вас, Ганнусю!

 

Хоч новина і майже річної давності, але дуже приємна. Не хочу знати чого вона свого часу перейшла до Словенії, але добре, що повернулась. Одна з найсильніших шахісток світу, чемпіонка світу-2014 з бліцу 24-річна Ганна Музичук повертається під український прапор, пише газета «Сегодня». Музичук народилася в місті Стрий Львівської області. З 2004 року вона виступала за Словенію, хоча не змінювала громадянство і жила в Україні. Зараз Ганна з 6 травня 2014 буде виступати за збірну України, де грає її молодша сестра Марія