Трохи радості для інтроверта.

Знаєте, а все ж, іноді, страшенно приємно бачити навіть не друзів, а просто приємних людей. Неважливо чи потрібно для цієї зустрічі працювати чи ні, але і в цій атмосфері чудово відпочиваєш від тягаря буднів і важкості творчого застою... Люди, які раді тебе бачити, які багато чого хочуть тобі розповісти і послухати тебе. Це все дуже приємно. Не те, щоб є потреба уваги і розуміння, радше треба певний простір для обміну ідеями, не чистими, а такими, на рівні задумів, але живими ідеями.

 

То, що ще? Звичайно ж, з такими людьми приємніше за все зустрітися творчій атмосфері. Скажімо, в атмосфері творчої роботи. Коли всіх вас об'єднує щось одне, те що кожен з вас бачить зі свого кута зору. А потому всі ці кути зору наче змішуються, та й виходить щось неповторне ... Таке загальне і рідне для всіх. Зрозуміле всім. Дякую!

Усі зненацька посерйознішали…

Усі зненацька посерйознішали… Пункт у 30 років чітко не йде більшості моїх знайомих і друзів на користь. Вони починають у чомусь замикатися і втрачають останні залишки комунікабельності. Ось, спробуй їх кудись тепер покликати, вони холодно дадуть відповідь про наявність планів і так кожен раз, 10 років, значить, планів не було і можна було нормально спілкуватися, а тепер є такі плани ... Такі плани, які важливіші за знайомих і друзів, Карле! Виникає таке липке і неприємне відчуття, ніби ти – мале, лізеш до дорослих дядьків і тіток з якоюсь дурною пропозицією. Але ж, ти такий самий як і вони! Просто твої плани можуть почекати день, а їх плани, бачиш, геть не прискають зволікань ... А ще неприємно те, що багато остаточно перестають бути собою, коли знаходять другу половинку. Цікаво, що це за кохання, якщо постійно треба прикидатися і слухатися?

Напів знайомство та напів дружба.

Ось чого я ніколи не зрозумію, так це напів знайомства та напів дружби. Навіщо відбувається знайомство? Мені здається, що воно відбувається саме для того, щоб людина вже не могла сказати: «Ви взагалі хто такий, я Вас не знаю і не можу Вам допомогти». Не хочете з кимось знайомитися, то і не знайомтеся, Вас ніхто не змушує. Це неввічливо? Аж ніяк!

 

Будь-яка відмова не може бути неввічливою початково, бо ж це Ваш вибір і Ваша відповідальність, а значить, іншим людям вона аж ніяк не заважає (не псує життя сам як така). Але, повернемося до напів знайомства та напів дружби. І знайомство і дружба - це взаємовигідна співпраця, просто на різних рівнях.

 

Як Ви вже познайомилися, то будьте ласкаві допомагати знайомим людям, а вони допомагатимуть Вам і жодним чином інакше. А тепер згадайте ті приголомшливі випадки з Вашого життя, коли Вам потрібна була допомога, а друзі та знайомі просто ігнорували Вас. Що це? Ось це і є напів дружба і напів знайомство, вони хочуть брати щось від Вас, але нічого не хочуть давати Вам натомість. Робіть правильні висновки про таких людей і не ставтеся до них серйозно і зі свого боку.

Профілі мертвих знайомих.

Відразу в двох соціальних мережах мені сьогодні видавало профілі знайомих, які померли. Дивишся на фотографії молодих і красивих людей, профілі повні інтересів й амбіцій, а все ... З жахом розумієш, що цих людей більше не зустрінеш, не вип'єш з ними кави, не побалакаєш про життя, вони назавжди залишаться такими, як на світлині та вічно будуть жити в серцях у тебе і тих, хто їх знав, вони будуть згустком асоціацій і емоцій, образом ... Треба цінувати свій час тут. Memento mori.