Гарні манери, холодна незворушність, педантична акуратність, сьогодення мужність... Думаєте це про людину? Аж ніяк! Це про кота. Він не завжди їсть неспішно й з гідністю, готовий годинами бути в засідці й чекати необережних голубів, вилизує свою шерстку до блиску, майже не боїться собак і готовий захищатися від них. Чудовий кіт, якби в мене не було б хатніх тваринок - точно взяв би його собі.
пʼятниця, 5 серпня 2011 р.
Чудовий кіт
Гарні манери, холодна незворушність, педантична акуратність, сьогодення мужність... Думаєте це про людину? Аж ніяк! Це про кота. Він не завжди їсть неспішно й з гідністю, готовий годинами бути в засідці й чекати необережних голубів, вилизує свою шерстку до блиску, майже не боїться собак і готовий захищатися від них. Чудовий кіт, якби в мене не було б хатніх тваринок - точно взяв би його собі.
понеділок, 1 серпня 2011 р.
На хвилях поезії природності...
Тиша. Сильна, індигова ріка виграває на сонці м’язами плавних хвиль. Ніжний вітер тремтливо погладжує траву. Ледь вище трави раз по раз, майже невагомо, пролітають коники. На теплих каменях, жмурячись від задоволення відпочивають візерункові змії... Сядеш біля стежки, розслабишся й, начебто, розчиняєшся в цій споконвічній степовій природності, непідробній глибині й чарівній могутності життя...
середа, 27 липня 2011 р.
У Росії дівчинці дали ім'я на честь президента
У місті Омську батьки назвали доньку - Медмія. Як виявилося, на честь Президента Російської Федерації Дмітрія Анатольєвіча Мєдвєдєва.
"Мєдвєдєв перший по-справжньому ліберальний демократичний президент Росії. Ми довго думали, як назвати нашу доньку. Був би син, дали би йому ім'я Дмитро. Зрештою, спробували скоротити Мєдведєв Дмітрій Анатольєвіч до абревіатури й вийшло дуже гарне жіноче ім'я", - прокоментували батьки.
От уже, воістину, культ особистості, іноді, набуває комічних форм.
вівторок, 26 липня 2011 р.
Спека й творчі муки
У таку пекельну спеку працювати вкрай важко, от і з’являється ідея зайнятися творчістю. Звичайно, якщо натхнення немає, то займатися творчістю - марно. Але, як виявляється, навіть у випадку його наявності, за такої температури продуктивність творчих мук - мізерно мала. Ні, я, звичайно, не кляну не дар, ні музу. Але за годину-півтора відносної натхненності вдалося написати тільки дві-три більш-менш стерпних чернетки... Жах... Цілком розумію глибину змісту словосполучення - «плавиться мозок».
субота, 16 липня 2011 р.
Зовнішні загрози для Росії
За даними соцопитування проведеного фондом "Суспільна думка" громадяни російської федерації назвали держави, які на їхню думку, загрожують будь-чим Росії.
Супротивником номер один росіяни усе ще називають Америку. США впевнено взяли першість із 26% голосів. Друге місце зайняв Китай, якого занесли в геополітичні конкуренти 13% росіян. «Бронза» у Грузії - 5% респондентів. Четверте місце одержавши результат 3% дісталося Японії. На п'ятому місці опинилася Біларусь: ворогом її визнали 2% опитаних.
Представники фонду підкреслили, що в списку, нехай і не в п'ятірці, цього року вже значиться й Україна. В 2000 році перша 5-ка держав-супротивників мала наступний вигляд: США (21%), Афганістан (13%), Китай (8%), Іран (4%) і Ірак (4%).
вівторок, 12 липня 2011 р.
Rosetta Stone і самовдосконалення.
Rosetta Stone.
Знайшов для себе цей культовий Gothic rock гурт «третьої хвилі» зовсім випадково, один з американських знайомих сказав, що мої улюблені британці Witching Hour зовнішньо і за музикою дуже нагадують Rosetta Stone. Тоді я й відкрив їх для себе, вони мені відразу сподобалися, от тільки раніше можливості прослухати їхню повну дискографію не було, сьогодні, я активно почав їх слухати. Я починаю розуміти «каменярів» й, більше того поступово стаю одним з них.
Самовдосконалення.
Активно працюю над своєю фізичною формою. Багато читаю як спеціальної літератури, так і художньої, іноді, вистачає часу на вивчення різних релігійних і філософських систем постійно дивлюся, читаю й слухаю новини. Багато пишу.
понеділок, 4 липня 2011 р.
Магістраль
Часом, відчуваєш, наче ти йдеш розміткою високошвидкісної магістралі... Повітря просочене машинними огидними запахами: тертої гуми, масла і бензину. Сталеві, ідеально витончені, монстри затисли тебе з усіх боків і йдеш тим невеликим простором тільки вперед, знаючи що будь-який крок убік, за межі цих білих смужок, може бути вартим життя... Спочатку йдеш уперед тільки для себе, потім заради тих, хто дав тобі життя, а потім задля тієї, котра сповнила твоє життя сенсом... Для неї й тільки для неї назавжди віриш, що за штучним бляклими ліхтарями живе яскраве й справжнє сонце, а за хмарами грязно-попелястих вихлопів - блакитне небо... Віриш і йдеш уперед. Тільки вперед.
Підписатися на:
Дописи (Atom)