Чим відрізняються поп і попса?

 

Поп від попси відрізняється тим, що про поп знають у всьому світі, а про попсу далі свого «колгоспу» ніхто не знає. Це основна відмінність і вона зумовлює більш низьку якість попси, нав'язливе бажання загравати зі своєю нечисленною аудиторією у попсовиків, виконання пісень виключно тією мовою, яку розуміє їхня аудиторія ...

 

Попса - це донька самодіяльності. Галузь працевлаштування тих, хто більше нічого не вміє робити, крім співу для запеклих провінціалів. Попса нецікава для всього світу тому, що це музичний продукт, зроблений для заробітку під гаслом - «і так піде, і так захавають». Будь-хто, хто успішно закінчив просту середню школу не зможе любити таку «музику».

Чому радянська / пострадянська попса була, є і буде гірше західної?

 

Мені дуже сильно набридли люди , які по черзі питають , мовляв, чому це радянська / пострадянська попса була , є і буде гірше західної. Відповім один раз. Вичерпно і публічно.

1 . Різна система відбору «матеріалу» для майбутньої поп-зірки. На Заході , якщо у людини немає вокальних та зовнішніх даних, то їй відмовлять у 99 % випадків , у нас же ж в попсовий сегмент шоу-бізнесу ,переважно, потрапляють ті , у кого є гроші на проплату високоякісних записів, дорогих кліпів і ефірів ...

2 . Різний устрій мейнстрімової музики. На Заході промоуція нових виконавців ведеться треково-синглово , через радіо , через Інтернет , через телебачення , величезний вплив на популярність артиста має музична преса. У нас - це проплачені трансляції по радіо і ТБ , а також входження до певнї «профспілки» топових зірок і виступ з ними на правильних концертах.

3 . Різні джерела прибутку у поп-виконавців. У СРСР , а пізніше в екс-СРСР - це концерти , а на Заході , головним чином , мерч і продаж альбомів.

4 . Різний масштаб аудиторії. Не секрет , що англомовна аудиторія в кілька разів більше російськомовної , на жаль , україномовної тим паче ... Через більш низький рівень конкуренції в російськомовному сегменті попси, більшість спроб радянських і пострадянських попсових зірок вирватися на світовий рівень були і залишаються кумедними.

5 . Периферійність. Епіцентр культурного феномену поп-музики  є, все ж , ще з 1926 , в англомовних країнах , а це значить, що і попса - низькоякісний варіант поп-музики з'явилася там раніше. Тобто 99 % наших виконавців грають зараз сумні і русифіковані копії того , що вже давним-давно відгриміло на Заході.

Думаю , що цих п'яти пунктів достатньо , щоб дати зрозуміти , що ККД масової естради в СРСР і екс-СРСР є вкрай низький ..

Хороша і погана музика

Починаю чудово розуміти, чому деякі люди кажуть, що є тільки добра і погана музика. Мені абсолютно незрозумілі «неформали», які більше ніж на 5-10% слухають мейнстрімову попсу і навіть не приховують цього, а навпаки - пишаються цим. Як можна бути рокером або металістом і годинами ганяти у себе в аудіозаписах у ВК комерційний клубняк або просто попсу?!