Деякі думки про сучасний літературний процес (продовження)

За два дні я прочитав і вислухав чимало відгуків на, тепер уже, першу частину мого спостереження «Деякі думки про сучасний літературний процес». Презентую ще десять пунктів безпосередньо дотичних до сучасного літературного процесу.

11. Симпліфікація й шаблонізація літературних концепцій. Отут особливо пояснювати не потрібно, досить часто, коли читаєш якийсь новий роман виконаний у певній концепції (наприклад, концепції «готичний роман») створюється чітке враження, що автор знає про обрану концепцію не більше за те, що написано у Вікіпедії.
12. Деградація літературної мови. Лайка - видається за прояв відвертості, безграмотність - за «мову покидьків», повсюдну підміну літературної мови розмовної - видають за використання «сучасної мови».
13.Несмачний і недоречний еклектизм. Коли птеродактилів збивають стингерами, а Наполеон воює за волю давньої Спарти - те це, швидше ідіотськи - комічно, ніж концептуально.
14. Надмірна абстрактизація сюжетів. Деякі сучасні автори нічого не виписують взагалі, виходить, що такі добутки повністю залежать від уяви читача. Але, вибачте, а якщо вона в читача розвинена - недостатньо.
15. Смерть композиції. Цілісних романів у сучасній літературі майже не залишилося. Практика показує - нецілісні романи можна читати по діагоналі, від цього сприйняття не особливо страждає, тому що «стрижень» звичайно набагато примітивніше ніж у цілісних романах.
16. Комерціалізація й брендизація (product placemant) у текстах. Більшість текстів, особливо розкручених авторів засмічені згадуванням компаній, виробів, брендов.
17. Квазирухи й квазиестетики. Яскравий приклад квазируху - «культура покидьків».
18.Комерціалізація видавничого процесу. Сьогодні за гроші з будь-якого графомана за тиждень зліплять «письменника-відкриття». В умовах оплаченої масової дезінформації вкрай важко виховувати в читачів, хоч якийсь смак у літературі.
19. Деградація й ідеологізація літературних конкурсів. Призи літературних конкурсів усе частіше дають не за вміння писати й оригінальні задуми, а за «правильну тему, правильно висловлену». Конкурси переважно мають зовсім «дохлі» призи й про конкурси мало хто знає.
20. Відсутність життєвого досвіду в авторів. У сучасній літературі мода на все «молоде й зелене». Але чи це добре? Що такого геніального може написати вчорашня школота, яка на цей момент пропускає заняття на першому або другому курсі університету, відпочиваючи на літературних заходах.

Деякі думки про сучасний літературний процес

Поспілкувавшись зі слемерами й обміркувавши деякі речі, вирішив висловити деякі думки:
1. Головний ворог як літератора формального так і неформального - це манія величі. Не важливо чи герметичне середовище чи ні. Тобто культ створення з деяких людей "великих письменників" у формалів, дорівнює неформальному культу фанатства й тупого обожнювання якоїсь яскравою, але такою, що не розвивається, а особистості, яка «почила на лаврах».
2. Розвиток може бути не тільки прогресивним, але й регресивним. Тобто людина може бути дійсно краще в молодості й гірше в старості й навпаки. Не всі експерименти йдуть на користь.
3. Слем - це головним чином всеж - перфоманс, а потім уже текст. Багато чого залежить від того, як людина поводиться на сцені, яка у неї харизма.
4. Сучасна поезія боїться ясності й чіткості, як чорт ладану. Чим багатошаровішою і неоднозначнішою будуть Ваші роботи, тим більше ймовірність, того, що їх будуть читати маси. Сучасний читач - манірний гурман, який любить великий, соковитий і пікантний текст.
5. Тролінг - невід'ємна частина сучасної поезії й прози. Практика показує, що сучасні літератори, які запам'яталися, рясно посипають тексти фройдизмом, темою сексуальних меншин, екстремізму, тероризму й усім, що може розбурхати читача, при цьому автор, зазвичай - просто товстий троль, а не фройдист, гей, екстреміст або терорист...
6. Сучасні літератори дуже вибірково поважають класику поезії й прози. Нерідко можна почути, на приклад, висловлення: "Достоєвський - не письменник.", "Пушкін - частушечник." тощо.
7. Більшість сучасних письменників - войовничі космополіти, ліберали й моральні виродки.
8. Сьогодні критика мертва, тому що вона впала в прірву між огульно ліберальним прийняттям усього й вся сучасного й огульним неприйняттям усього й вся сучасного всякого роду традиціоналістами. В утворенному отченні критик пишучу погану рецензію - не шарить, тому що він - відразу стає "відсталим традиціоналістом", у той же час критик пишучу гарну рецензію - не шарить, тому що він - відразу стає "занадто ліберальним".
9. Сучасна література належить тільки сучасній літературі. Народу вона не належить, тому що народ більше схильний читати кулінарні рецепти, поради городникові, збірки анекдотів і так далі...
10. Масова культура подібна сучасній англійській мові, зберігаючи загальну структуру, вона з легкістю вбирає елементи багатьох традиційних культур і навіть контр-культур. Таким чином, десятки, сотні й тисячі низькопробних діячів від традиційних культур і контр-культур - не більш ніж нова форма масової культури, яка мутувала.