А щастя – все ж річ мінімалістична. Хто би і що би, не казав, а
щастя завжди можна чітко і зрозуміло, просто сформулювати. Просто висловити,
втім вкрай непросто його втілити у життя, воно чимось нагадує тонку і гаданий
неможливим витвір майстра-ювеліра. Щастя замало просто зрозуміти, потрібні
роки, аби його досягти і роки не суто очікування, а роки активної роботи над
собою і своїми навичками.
Саме тому щастя і так цінують, так, дуже рідко та, воно може бути
випадковим, але воно може бути випадковим тільки вкрай швидкоплинно, якщо ви
хочете довгого та міцного щастя, то це буде тільки результатом чітко
спрямованої і титанічної праці. Важливо бути героєм не одного разу, а щодня.
Постійність - це обов'язкова умова довготривалого щастя, але сталість має бути
в активності.
Якщо простіше то, міцне щастя - це довготривале застосування правильних
принципів і цінностей у напрямку досягнення головних цілей. Щастя
мінімалістичне саме тому, що головних цілей в жодному випадку не буває багато,
якщо ж вам здається, що їх багато, то ви плутаєте цілі з примхами, розберіться
в собі трохи краще.
Немає коментарів:
Дописати коментар