ФК «Металург» Запоріжжя 2013-2014: трагедія та фарт.

Після того, як ФК «Металург» Запоріжжя впевнено і переконливо вийшов з Першої ліги, клуб знову почало лихоманити. Швидше за все, позначилося все і одразу: надмірно часта заміна тренерів , зміна господарів , деморалізованість деяких гравців , загальна не зіграність команди ( яка все ще оновлюється і процес вібдувається дуже болісно ) навіть ходили чутки , що були труднощі з фінансуванням ... Загалом , біда не приходить сама, а спорт - суворий, або набирай пункти, або переходь в інший, слабший розряд ...

 

Ось, власне , Металург і намагався з усіх сил набирати хоч би щось. Чи вдавалося це в нього? Радше ні, ніж так, не можна було без суму дивитися, як наша улюблена команда програла не один матч на стандартах або просто через те, що не встигали «зловити» жвавих нападників супротивника. Мабуть, єдині до кого взагалі немає запитатань в цьому сезоні - це ґолкіпери. Що Лібор Ґрдлічка, що Максим Старцев , що навіть Євген Боровик робили все, щоб утримати «останній рубіж» і неодноразово рятували команду від суцільної ганьби. Але, коли в команді повністю відпрацьовує лише кіпер - це трагедія ...

 

У спорті фартить, як відомо, тому, хто сильніше. Тому те, що запорізький Металург залишився в еліті українського футболу - це не результат того , що так вирішили зорі , а результат того, що,нарешті, знайшли для команди тренера, який підішов і зібрали більш-менш боєздатну дружину з нормальним бойовим духом. Рятівним тренером виявився доволі відомий Олег Анатолійович Таран , він успішно грав за ФКМЗ на початку 90 -х , зіграв 82 матчі і забив 24 голи. У 2002 році , коли також був головним тренером, вперше вивів запорізький клуб до розіграшу Кубку УЄФА. Добре допоміг нашому клубу і цього разу. Мало хто вірив в таке диво, в те, що команда таки заграє і залишиться в еліті. Дякуємо, Олеже Анатолійовичу ! Сподіваюся , що в новому сезоні ФК «Металург» Запоріжжя продемонструє себе значно краще.