Але ж якщо вдуматися, то й наука може бути видом ледарства. Якщо людина одержима нею й зневажає всім земним заради «сферичних коней у вакуумі», міняє друзів на інтеграли, гробить молодість за читанням «украй потрібних книг» і це їй приємно, то чому це не може бути формою неробства, неактивної життєвої позиції, формою здачі себе метушні? Формою втечі від реальності в маленький світ термінів і концепцій? Формою констатації свого життєвого безсилля? В жодному разі не можна звужувати свою особистість тільки до одного прояву, яким би солідним цей прояв не здавався.
Немає коментарів:
Дописати коментар