Без телевізора й комп'ютера іноді набагато краще...

Завдяки моїм активним заняттям журналістикою, редагуванням і наукою кілька днів тому прожив пару днів без телевізора й комп'ютера. Пішов на кухню, читав, писав, міркував... Ми віддаємо прогресу занадто багато часу. Потрібно, іноді, відмовлятися від нього заглиблюватися в себе, шукати гармонію. Спокій - майже завжди - кращі ліки. Шкода, що ми забуваємо про це...

Пусте імені Стівена Хокінга.

Ще один учений зазіхає на святе. На це раз це - відомий британський астрофізик Стівен Хокінгс, він стверджує, що Всесвіт з'явився завдяки саморозвитку й законам фізики, а не був створений Богом.

Однак пан Хокінг у своїх промовах і працях оперує взаємовиключними параграфами: «всесвіт створив себе сам використовуючи фізичні закони», «сучасна М-теорія припускає наявність паралельних світів і численних фізичних сил, невідомих ще сучасній науці». Тобто вчений, по суті, пропонує псевдонауковий коктейль фізики й окультизму. Що сказати? Західних учених явно занадто багато годують...

Помер Влад Клен

Учора помер Влад Клен. Я довідався про це сьогодні вдень. Якось часто забилося серце, до горла підступив ком, так наче я сам помераю... Точніше в мені щось померає... Зараз на годиннику 19:22, Влад пішов від нас учора в 19:00, я довідався про його смерть сьогодні вдень і мене дотепер трясе...

Лячно розуміти, що його більше немає! Він більше не посміхнеться тобі при зустрічі, більше не розповість тобі про сучасне мистецтво й літературний процес, більше не прочитає нових віршів й зацікавлено не послухає твоїх, більше не виступить із тобою на одній сцені...

Я ніколи не писав ані епітафій, ані некрологів, я ніколи не був другом Влада, я був його знайомим, усього лише одним з тисяч, можливо, був у його житті випадковою людиною. Але він точно не був випадковою людиною в моєму житті , при словосполученні «справжній поет» у мене у свідомості чомусь завжди з'являвся саме веселий бородань - Влад Клен, я пишався, пишаюся й буду пишатися знайомством із цією приголомшливою людиною, я ніколи не забуду, як він допоміг мені прилучитися до поетів-слемерів, як він показав мені справжню поезію нашого часу...



Хоча, мабуть, Влад був не тільки веселим бороданем, Клен був різним, складним і своєрідним, незбагненним до того ступеня, щоб бути завжди чудовим, завжди цікавим... Але, його не стало, так само як не стане, колись мене й тебе, любий читачу... У мені щось померло. Щось померло й у всіх тих, хто знав Влада Клена.

Щось - умерло. Але Влад Клен буде жити в наших серцях вічно, він буде тією чарівною поетичною казкою, яка урізноманітнить наші сірі будні й можливо не дасть нам зробити крок за дах або натиснути на курок... Я ніколи не писав ані епітафій, ані некрологів... Мені просто боляче... Вічна пам'ять тобі, Владе!

Диво від ФК Карпати Львів

Те, що вчора зробили футболісти ФК Карпати Львів інакше як дивом назвати важко! Хлопці опинившись в меншості та й ще пропустивши гол, зуміли зібратися та відігратися. Змогли зрівняти рахунок на 95 хвилині! Опонентом був - гранд турецького футболу, уславлений Галатасарай! Це - справжній тріумф бійцівського духу! Саме такі великі звитяги й утворюють національну гордість! Молодці!

Вітаю з Днем Незалежності України!

Вітаю всіх українців із Днем Незалежності України! Нашій великій рідній державі вже 19! Слава Україні!

Пам'ятник Аноніму (Анонімусу)

Пам'ятник Аноніма - монумент угорському хронографу, який реально існував і жив в епоху Середніх Віків.
Літописець Анонім ( лат. Anonymus) навчався в Парижі й став нотаріусом при одному з угорських королів. Із праць Аноніма найбільш відомий є добуток середини XII в - «Gesta Hungarorum» («Діяння угорців»).
Існує версія, що цей монах мав цікаву звичку - він завжди був у темному довгому плащі з каптуром, і, ніколи не виказував своєї особи. Більше того, ніхто не знав його імені. Саме тому його називали Anonymus, що латиною значить «безіменний, невідомий». З тих пір повелося, що всякий автор, який не підписує своїх праць називається ім'ям загальним - анонім.

Праця з’їла мозок

(Вчорашня нотатка)
Нудно, якось почався день, незабаром перетворився на потішну пекельну карусель із різних справ. За сьогоднішній день я займався багато чим, від написання статей до збирання персиків... Все ж праця - вона як біг, поки біжиш і тримаєш дихання, здається, що ти ще повний сил, а тільки розслабишся відразу «розклеюєшся» і вже нічого не можеш... Прийшов додому зі своїх трудових подвигів, розслабився, випив філіжанку кави й насолоджуюся американським кінематографом... Усе - просто, але приємно.