Про поганий бік ентузіазму.

Здається, що ентузіазм - це завжди добре і схвально. Але, насправді не все так добре. Найчастіше ентузіасти хочуть щось розламати або когось образити. Поганий бік ентузіазму ... Чому люди не «випускають пару» в дозволених місцях і законними методами? Чого не вистачає більше: розуму чи совісті?

Нудні люди.

  Я досить часто бачусь з людьми у яких хобі - це їхнє приватне життя. Ні, я не те щоб заперечую те, що домашнім господарством треба займатися, але замикатися на ньому після роботи - це занадто. До речі, наявність дітей чудово сприяє тому, що люди стають «робота-дім», стають жахливо нудними. Але, мене, мабуть, вражає навіть не це, а те, що всі ці люди мали таланти й інтереси. Куди все це поділося?

Головна перевага дотримання режиму дня.

У чому полягає головна перевага дотримання режиму дня? Ви можете багато працювати, тоді, коли більшість ще спить і при цьому відмінно себе почувати. Режим особливо важливий, якщо Ви працюєте інтелектуально. Натхнення дуже рідко відвідує утомлених, а особливо рідко перевтомлених і виснажених людей. Адже саме інтелектуальна робота без натхнення – це, як політ без крил. Тому режим дня вкрай важливий і тут нічого з цим не зробиш.

Невеселе нагадування від Мейл.ру.

Сьогодні одному моєму знайомому могло бути 37. Про це радісно повідомляє Мейл.ру. Але, йому могло бути ... Життя - штука непередбачувана, тому кожен день треба робити не тільки те, що ти маєш робити, але і те, що ти любиш. Жоден не знає, коли «годинник зупиняться». Цей мій знайомий теж не знав. Шкода його, він був сонячною, життєрадісною людиною не те, що більшість. Хай земля буде йому пухом ...

Nulla dies sine linea !!!

І всеж я наважився писати в свої основні блоґи кожного дня (остаточно це вирішив). Nulla dies sine linea !!! Не можна втрачати свій журналістський клас, та й я ж дуже полюбляю блоґінґ, що є, то є. Чи будуть мої дописи надто нудними або побутовими? Буду намагатися, щоб не були. Чи буду я писати великі пости? В свій окремий блог буду, а в ті, що на блоґ-платформах не буду, тому що там будуть нотатки. Дякую за увагу і бажаю Вам приємного читання моїх блоґів!

Незалежних ЗМІ не існує.

Незалежної журналістики не існує. Проблема не в тому, що всі журналісти - негідники, і тільки й думають, кому ж запродатися. Проблема в тому, що журналістика вже давно припинила бути навіть самоокупною, вона вже давно збиткова і чим інтелектуальнішим є продукт, тим більша збитковість ЗМІ.

 

Після того, як класичні ЗМІ втратили свою монополію на інформування, результат їх праці жахливо знецінився. Сьогодні занадто багато цінної і важковидобуваної інформації люди отримують безкоштовно.

 

За таких умов, ясна річ, що ЗМІ шукає покровителя - це або явний господар, або господар прихований або аудиторія, яка "зкидається" на це ЗМІ, але вимагає, щоб танцювали саме під її дудку. Оттож коли наступного разу волатимете про продажні ЗМІ, згадайте, що ті ЗМІ, яким вірите Ви не менш продажі за ті, яких Ви критикуєте ...

Незабаром Геловін...

Незабаром Геловін... І цього року він зовсім не такий, як зазвичай. Він, як і багато інших свят, відійшов на другий план. Війна, політика і дедалі гірші умови життя зробили Україну геть іншою. Це як і раніше моя країна, моя улюблена Батьківщина, але вона вже зовсім не така, яка була навіть до війни. Мені починає здаватися, що Україна прожила за 2013 і ті місяці, що минули в 2014 році - ціле життя. На жаль, назвати це життя щасливим - важко. Залишається сподіватися тільки на добрий фінал всіх цих буремних днин.