Набридли пихаті дегенерати.

Більшості людей чомусь треба чимось пишатися. Вони не можуть це робити мовчки. Якщо вони не пишаються, то почуваются якось неповноцінно, зрозуміло , що оточенню слухати маячню, мовляв «от я те - се - те , молодець , такий молодець » - нудно і частіше за все - неприємно. А, от, що просто бридко , так це, коли людина пишається собою і ображає , принижує інших, навіть тих , хто з нею розмвляє , виставляючи себе молодцем . Я - розумний - а всі дебіли , я – стрункий, а всі - гладкі виродки , я - правильний, а всі - нехлюї , я - багатий, а всі - жебраки , я - успішний , а всі - невдахи ... Панове, скільки можна? Чому це майстер міжнародного класу з важкої атлетики буде гіршим доктора наук, або чому охайний, педантичний бухгалтер буде краще за захопленого і яскравого артиста?