Моє ставлення до запозичених слів - погане. Запозичення до української мови роблять несистемно й алогічно, дуже часто можна зустріти ситуації коли надмір невмотивованих запозичень значною мірою шкодить передачі смислу повідомлення.
Двома іншими суттєвими проблемами спричиненими практикою неправильного використання мовного ресурсу запозичень є складність до їхньої вимови українцями та зайва полісемія таких слів. Також нерідко запозичення особливо латинського, грецького й англійського походження використовують для маскування відсутності новизни й неактуальності наукових публікацій, створюють за рахунок таких запозичень атмосферу зарозумілої науковості за якою, як правило, нічого не стоїть.
Єдине раціональне використання запозичень — це коли вони зумовлені законом мовної економії, тобто, наприклад, коли замість “світова комп'ютерна мережа” використовують запозичення Інтернет.
Надмірне захоплення запозиченнями завжди призводить до зниження рівня зрозумілості тексту й переходу української літературної мови до свого роду піджину з українських побутових слів й інтернаціоналізмів.
Немає коментарів:
Дописати коментар