Франсуа Рабле й наукова мова

Великий французький письменник - Франсуа Рабле, у своєму романі «Гаргантюа і Пантагрюель» критикував нераціональне використання наукової мови дуже завзято. Але якщо б він жив у наш час, то за законами постмодернізму обов'язково використовував би жарт, який, я почув сьогодні:

«Звичайна людина: « Чим далі в ліс - тим більше дров ».

Вчений: «У міру просування в глиб лісового масиву - стрімко збільшується кількість деревного паливного елементу».

Людина природного пафосу

Не хочу писати про конкретні особистості, але я, вперше зустрів людину у якої пафос - це просто частина характеру.

Ця людина пафосна натурально, вона розуміє, що вона - пафосна й їй це подобається. Більше того, оточення сприймає цю пафосність нормально та навіть, декому вона імпонує. Незвичайно так ...

Світи внутрішній і зовнішній.

Всі люди існують у зовнішньому світі. Cвіт внутрішній - це те, чого може й не бути. Внутрішній світ людини - це прямий результат її духовного розвитку наявності в людини розкритих талантів. На мою думку, внутрішній світ краще за все порівнювати з феодальним князівством. Ізоляція цього князівства або ізоляція в межах цього князівства - небезпечна й нерозумна. Доля цього князівства - вступати в союзи, торгувати, воювати із зовнішніми супротивниками шлях до легшого виживання. Для повноцінної самореалізації людина зобов'язана бути соціальною, причому не просто соціальною, а успішно соціальною, тому ті, хто ховаються у своєму внутрішньому світі не більш ніж боягузи й дезертири на реальній війні всіх проти всіх.

Філософії мало не буває

Зважаючи на все, найближчий місяць присвячу тільки вивченню філософії. Ходять різні чутки й досить лячні, тож потрібно її по крупицях просто вчити на пам'ять, і самому корисно й складу добре або відмінно. Приголомшлива наука, але як же в ній багато імен, понять і напрямів й як же їх складно, часом, чітко розуміти й розрізняти...

«СНОВИДИ. СНИ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ» у Запоріжжі

Нарешті «СНОВИДИ. СНИ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ» з’являться в Запоріжжі!


12 листопада о 17:00 в галереї «Lеnin» (пр. Леніна,193 (площа Леніна)) відбудеться презентація антології «Сновиди. Сни українських письменників» видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА».

Книжка об’єднала під своєю обкладинкою сни 80 сучасних українських письменників, серед яких Юрій і Софія Андрухович, Іздрик, Іван Драч, Сергій Жадан, Оксана Забужко, Ліна Костенко, Василь Герасим`юк, Ірена Карпа, Лесь Подерв`янський, Артем Чех, Ірен Роздобудько та ін.

За словами редактора видання Івана Малковича, «Сновиди» — перша в світі письменницька сновидійна антологія. Усі сни написано спеціально для цього видання. Єдиний виняток — сон Григорія Сковороди, позаяк це чи не найдавніший з опублікованих снів вітчизняних авторів.

На презентації книги будуть присутні автори: поет, культтреґер, видавець Сергій Пантюк (м. Київ); укладач антології, поет, перекладач Тарас Малкович (м. Київ); поет, прозаїк Олесь Барліг (м. Запоріжжя).

Координати галереї «Lеnin»:
http://community.livejournal.com/lenin_gallery/
http://vkontakte.ru/club9805903
телефон: 236-88-44

Латентний лудизм

Сьогодні взагалі не слухав музику. Якось категорично не хотілося її ставити, приємно було виключити всі електроприлади й посидіти почитати книгу з філософії. Жодних механічних звуків, лампочок, що мерехтять, жодних чорних дисплеїв, жодних клавіатур і принтерів... Лягти на ліжко, на простиральце й ковдрочку, покласти голову на подушку зроблену, як півстоліття тому і почитати книгу... Почитати просту паперову старомодну книгу...

Безсоння. Нічна нотатка.

На годиннику 1:34. Якого дідька я ще не сплю? Начебто утомився, начебто має хотітися спати, аж ні. Геть незрозумілий стан: тіло хоче спати, а мозок змушує його бути бадьорим. Але ж у мене досить і розумового й фізичного навантаження, а все одно заснути - украй важко. Іноді, навіть, здається, що вночі відкривається «друге дихання». У певний момент навіть відчуваю певний підйом.