Особливий стан.

Дивне почуття, коли ти, після важкого робочого дня засинаєш о четвертій годині ранку й прокидаєшся о восьмій годині ранку. Таке відчуття, що однаково містить у собі, як неймовірний «підрив» так і тяжку утому або, навіть знемогу. Такий дивовижний стан, ні на що не схожий, в певному сенсі - вікно в змінену реальність... Піду я, мабуть, посплю годинку-дві.

Іноді варто поспати...

Ні, що не кажіть, а іноді варто поспати, солодко, ніжно й так тепло-тепло. Якщо робота категорично відмовляється піддаватися, якщо голова туговато варить, якщо відчуваєш утому - ляж трошки поспи... Дай собі перепочити. Який сенс зайвий раз себе мучити? Здрімни й нехай тобі насниться, щось приємне, таке бажане й рідне...