Давня темрява знову підступає до серця. Небо - перестає бути блакитним, сонце - яскравим, помічаєш тільки зло й усяку мерзоту. Чергуються злість й апатія. Жити - неприємно й, навіть, огидно. Від самого дна спустошення рятує тільки молитва й читання Біблії, поки, слава Богові, рятує.
