Зустрів було, одного свого друга, який як я прагнув урізноманітити сірі робочі й навчальні будні. Пішли прогулятися по місцях « бойової слави» і зайшли на занедбаний цементний завод, той що під Палацом піонерів. Десь з годину повешталися по залізобетонних конструкціях різного формату й розміру, мали щастя бачити сліди перебування представників різних субкультур у цих пенатах безхатченків. Жалів, із приводу обміну млосного вечірнього променаду на невеликий абандон похід не мали.
