Нове покоління міцно хворе на претензійність і месіанство ... Хто їх переконав у тому, що у них дар і всі вони, неодмінно, увійдуть в історію? Нехай я став зовсім старим і буркотливим, недемократичним, неполіткоректним, але вибачте чому кожен школяр надівши арафатку, скейтерскі кеди, перефарбувавши волосся і зробивши пару пірсингів, раптом, вирішує, що він геніальний і обов'язково здивує людство. Чому власне ці юрми «мислячих і прогресивних людей» мають увійти в історію? Який інтерес для історії вони мають?
Я сміявся над словосполученням «конфлікт поколінь», коли був підлітком. Тепер я відчуваю, що цей конфлікт існує, я розумію, що молодь середини 90-х і та, що зараз - це геть різні речі й розумію це не тільки я. Чим дорослішим стаєш, тим більше розумієш попередні покоління і тим менше розумієш нові.
