Люди попрохали розповісти, як потрібно виступати на сцені з
поезією і прозою.
Доводилося багато чого: читати, бачити, чути ... Все
бездушне - завжди фальшиве і жалюгідне. Поезія зобов'язана: надихнути,
здивувати або примусити задуматися, якщо цього немає - це все - римоплетіння та
шкрябанина ... Вічності все одно: скільки років Ви пишете, до яких літературних
спілок Ви належите, з ким дружите, скільки разів видавали твори, які у вас
особисті та творчі кредо ... Холодній вічності цікавий і потрібний тільки Ваш
«вогонь»! Вам потрібно запалити рішуче всіх: розуміючих поціновувачів, сірих
«нормальних» людей, зарозумілих снобів, ситих жлобів і навіть убоге бидло.
Осяйте залу полум'ям свого серця, розбудіть почуття: будьте співом солов'я,
гуркотом грому, шумом прибою, плачем вітру ... Пригадайте, що «прекрасне» - це
не тільки пафосне слово!
Немає коментарів:
Дописати коментар