Довго нічого не писав до блогів. Це - погано, звичайно, але життя було настільки насиченим, що реально ніколи було. Ось, нарешті викроїв трохи часу на блогінг. З 20 січня відбулося багато чого цікавого і захоплюючого й навіть незабутнього: відбулися зміни в особистому житті, з'їздив на конференцію в Донецьк, написав кілька нових текстів.
Як людина культурна і вихована про особисте писати не буду (воно на те й особисте, щоб не кричати про це на кожному кроці.)
Конференція в Донецьку (ДонНУ) минула відмінно. Високий науковий рівень, доброзичлива й робоча атмосфера, дбайливе ставлення до гостей, раціональний хронометраж виступів, - все це залишило дуже приємне враження. Про саме місто варто сказати, що воно занадто стереотипізоване у нашій свідомості, гопників у ньому не більше ніж у, скажімо, Запоріжжі або Дніпропетровську, зовні місто нагадує рідне Запоріжжя: те ж комбінування комунальних і приватних будинків, майже така ж інфраструктура. На другу добу мені вже здавалося, що я просто десь у Запоріжжі, куди ще до того не заїздив. Загалом, уперше так, але в гостях був майже як удома. З місцевих визначних пам'яток найбільше запам'ятався Парк кованих фігур ( або Алея майстрів).
Написав кілька нових текстів. Частина з них занадто особисті, для опублікування, інша частина - скоріше замальовки й заготовки, чим щось готове. Загалом наразі люблю, працюю й здраствую ! Чого й Вам бажаю, любі читачі мого блогу.
Немає коментарів:
Дописати коментар