У голові крутиться мотив пісні The Doors - The End. Ти читаєш купу книг і конспектів, потім відчужено дивишся в стелю, потім – знову читаєш і дивишся й так – увесь день... А в голові все лунає The Doors - The End. Яка, всеж, психоделіка... Як, всеж, це звичайно й незвичайно одночасно... Це – складно зрозуміти, це – потрібно відчувати. Можливо це – щось на кшталт катарсису просвіти – того перелому старих зв'язків, після якого виходиш на новий рівень свідомості й самовідчуття...
Немає коментарів:
Дописати коментар