На початку 2000-х я б дуже сильно розсміявся, якби мені сказали, що я буду
ностальгувати за цим часом. Однак факт
є факт. Особливо останнім часом, я часто згадую часи пізньої школи та раннього
університету. Тоді все ж дуже багато речей були геть іншими, особливо в
Інтернеті. Саме з тих часів у мене залишилася звичка до користування електронною
поштою, АйСіКйю та ЖЖ. Зараз перше перетворилося на спамопомийку і здебільшого
робочий інструмент, а друге і третє поступово стають частиною історії.
субота, 10 жовтня 2015 р.
Коментити твій ЖЖ...
Мітки:
депресія,
думки,
ЖЖ,
настрій,
ностальгія
Чому я не люблю промоутерів і менеджерів з продажів.
У цьому невеликому матеріалі я напишу, чого я не люблю
крамничкових і, особливо вуличних, промоутерів / менеджерів з продажів. Я
наведу десять головних пунктів, чого ж вони мене відверто дратують. Це суто моя
особиста думка. Я думаю, що Вам буде це цікаво.
1. Промоутер / менеджер по продажах завжди лізе до людини.
Це створює сильний дискомфорт при спілкуванні з ним.
2. Промоутер / менеджер по продажах рекламує тільки якусь
одну фірму або марку, навіть, якщо у цієї фірми є кращі конкуренти, або ж продукти
цієї марки вкрай низької і поганої якості порівняно з іншими, хто є на ринку.
3. Промоутери / менеджери з продажів, в більшості випадків,
пропонують на пів потрібні, або взагалі непотрібні речі.
4. Промоутери / менеджери з продажів часто зацікавлені
втягнути Вас у якусь чергову дурну, насправді геть невигідну, акцію
рекламованої фірми.
5. Промоутерам / менеджерам з продажів завжди важливо
кількість продажів, а не те, чи задоволений їхній клієнт.
6. Промоутери / менеджери з продажів дуже рідко говорять
чітко і зрозуміло, що і за якою ціною пропонують. На непотрібне з'ясування
деталей йде час.
7. Промоутери / менеджери з продажів часто порушують умови
зберігання товару, що продається або займаються реалізацією старого або
списаного продукту.
8. Промоутери / менеджери з продажів усіма правдами і неправдами
видурюють у Вас особисті дані, щоб фірма потім могла «діставати» Вас по
телефону або спамити електронною поштою.
9. Промоутери / менеджери з продажів, в переважній більшості
випадків, продають продукт набагато дорожче, ніж він коштує в офісі фірми, або
офіційних магазинах.
10. Промоутери / менеджери з продажів активно користуються
«забороненими прийомами» психології та комунікації.
Мітки:
дратує,
менеджери з продаж,
промоутери
субота, 3 жовтня 2015 р.
Куди я знову зник?
Так вже сталося, що останнім часом мій життєвий шлях є звивистим як ніколи
до цього. За останні два роки мені вже чотири рази доводилося перебудовувати
своє життя і переглядати своє ставлення до нього, дуже сподіваюсь, що цей,
четвертий, раз вже був таки останнім. Часу катастрофічно не вистачало навіть на
спання, так що блоґінґ, навіть у форматі попередніх записів у блокнот, а потім
перенесення цього всього в блоґи був неможливим. Зараз я вже тотально
перебудувався і повертаюся до активного і регулярного блоґінґу.
Природно продовжую займатися собою і в духовному, і у фізичному аспектах. Останні успіхи в спорті мене приємно дивують,
але вимагають ще більше відповідальності, а значить і часу. Мені важко, але, я
не скаржуся і роблю все, щоб впоратись. У творчому плані спостерігається тривалий
застій, але, я знову ж таки сумую й
продовжую творчій пошук, пишу чернетки ... Мені відтепер остаточно подобається жити швидко,
коли живеш хутко і відпочинок завжди приємніше. Дорогі друзі, бажаю вам
бадьорості, оптимізму та успіхів!
понеділок, 21 вересня 2015 р.
Цей пост буде здаватися скигленням, але то не зовсім так. Справа в тому, що
навіть, якщо Ви не ниєте, то все одно так виходить, що або хтось, або ж власне
Ви не виконуєте обіцянок. Ми не будемо заглиблюватися в причини невиконання
обіцянок, а зупинимося виключно на наслідках, які, в більшості випадків, не
сприймаються нами, як катастрофічні, але є такими. Отже, обіцянки бувають двох
типів: собі та іншим. Якщо Ви брешете собі, то Ви не розвиваєтеся, як
особистість, а якщо брешете іншим, то ніколи не будете жити впевнено і
спокійно.
Невиконання обіцянок - найбільша форма брехні, тому що, коли людина щось
обіцяє, то вона навмисно підкреслює важливість того про що вона обіцяє, а
значить зобов'язана виконати і в пріоритетному режимі. Не можете щось виконати,
і виконати швидко і добре, то просто не обіцяйте цього!
У кожної людини повинні бути слова найвищої важливості, які вона каже
рідко, але ні в кого не виникає сумнівів щодо правдивості цих слів, якщо Ви
завжди виконуєте свої обіцянки, або принаймні максимально намагаєтеся так
чинити, то у Вас є такі заповітні слова , які в деяких випадках можуть зіграти
для Вас в якості козиря.
Не все в цьому житті варто робити
хутко, от і обіцяйте повільно, з труднощами, але якісно і надійно. Одна людина
слова завжди краще десятка пустомель. Давайте не будемо смітити словами, а
особливо обіцянками, будемо цілісніше і відповідальніше, будемо ще більше
поважати себе і тих, хто вартує наших обіцянок!
Мітки:
думки,
життя,
людина слова,
обіцянки,
пустомеля
неділя, 16 серпня 2015 р.
Трохи радості для інтроверта.
Знаєте, а все ж, іноді, страшенно приємно бачити навіть не друзів,
а просто приємних людей. Неважливо чи потрібно для цієї зустрічі працювати чи
ні, але і в цій атмосфері чудово відпочиваєш від тягаря буднів і важкості
творчого застою... Люди, які раді тебе бачити, які багато чого хочуть тобі
розповісти і послухати тебе. Це все дуже приємно. Не те, щоб є потреба уваги і
розуміння, радше треба певний простір для обміну ідеями, не чистими, а такими,
на рівні задумів, але живими ідеями.
То, що ще? Звичайно ж, з такими людьми приємніше за все зустрітися
творчій атмосфері. Скажімо, в атмосфері творчої роботи. Коли всіх вас об'єднує
щось одне, те що кожен з вас бачить зі свого кута зору. А потому всі ці кути
зору наче змішуються, та й виходить щось неповторне ... Таке загальне і рідне
для всіх. Зрозуміле всім. Дякую!
четвер, 6 серпня 2015 р.
Шахи та капіталізм.
А хочете, я розповім Вам страшну казку про шахи? В одній країні
третього світу жив був хлопчик, хай буде - Джон, зростав він у бідній родині, з
дитинства тяжко працював і одного чудового дня, коли повертався з роботи, він
побачив двох людей, які грали в шахи. Джону сподобалася ця гра, і він захотів
нею займатися.
Він тиждень жив напівголодним, але придбав собі дошку і фігурки,
потім Джон записався в громадську бібліотеку і багато разів перечитав єдину
книгу про шахи, яка там була, він майже вивчив її напам'ять, не дивно, що Джон
почав дуже добре грати і навіть вигравав у досвідчених дідів на вулицях.
І ось, іншого чудового дня, Джон захотів отримати повноцінний міжнародний
рейтинг з шахів. Сів, підрахував і заплакав. Чому? Тому що Джонова зарплатня -
100 $, квиток в місто, де буде відбуватися турнір 25 $ в один бік, а турнірний
внесок - 55 $. Національної федерації шахів в країні Джона - немає. Так чому ж
шахи занепадають?
Мітки:
гроші,
країна третього світу,
третій світ,
турнірний внесок,
шахи,
шахіст
Трухлявина в чоловічих та жіночих головах.
Останнім часом якось так склалося, що я дивлюсь багато відео і
читаю багато статей від жіночого і чоловічого рухів. Боже, як же ж багато в цих
опусах повного неадеквату, пустих звинувачень протилежної статі у всіх смертних
гріхах, повного небажання хоч трохи усвідомити те, що і у самих «рильце в
пушку». Це все пишуть дорослі та великодосвідчені тітки і дядьки, у деяких є справді
помітні досягнення і сім'ї. Звідки в них вся ця дур? Що заважає їм бачити в
людині, насамперед, людину? Чого вони мають таку пекучу та стійка ненависть до
величезних суспільних груп?
Підписатися на:
Дописи (Atom)






